В Чернігівському обласному центрі народної творчості стартував он-лайн проєкт «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини», який має на меті сформувати у людей поняття про Батьківщину, зокрема про ті її куточки, які називають «краплиночками на мапі» й люблять усім серцем.
Дивовижні розповіді про міста, містечка, селища і села створювалися людьми, які володіли талантом до слова – прозового та поетичного, зберігали історію роду, прикрашаючи її чудовими дрібницями й подробицями, даючи змогу нащадкам насолодитися почуттям гордості за багату минувшину свого народу, пояснюючи походження географічних назв, дозволяючи простежити родовід, аби потім щодня пам’ятати про предків і силу нашого Роду.
Кожен населений пункт має своє ім’я – назву. Це особлива та цікава сторінка історії народу. У різні історичні епохи одне й те ж саме місто, містечко, селище або село могло називатися по-різному. Про це є чимало напрочуд цікавих історій і легенд.
Часто люди обґрунтовано пишаються назвою свого населеного пункту. Тому за різних умов та обставин бажано зберігати первинні їх назви, а несправедливо забуті – відроджувати.
Представники громад Чернігівського краю вже почали надсилати в ОЦНТ цікаві легенди й перекази. Однією з перших до проекту долучилась Батуринська громада з Ніжинщини.
Отже, починаймо…
Село Матіївка
Ця розповідь – про походження назви села Матіївка.
Це село засноване в 1650 році. Є декілька версій походження його назви. Одна з них – найвірогідніша. Кажуть, поблизу Батурина на річці Сейм чоловік на ім’я Матвій мав декілька млинів, які стояли на правому березі. Робітникам, що працювали на млинах, було незручно добиратися на роботу, тому вони заснували на правому березі Сейму поселення, яке назвали Матвіївкою. Згодом під час одного з переписів населення сталася помилка в записах, яку вирішили не виправляти. Як ви здогадалися, писар пропустив одну літеру. Так з’явилася нова назва села – Матіївка, яка збереглася донині.
Село Митченки
До вашої уваги розповідь про походження назви села Митченки.
Перша письмова згадка про це село датується 1636 роком. Є кілька легенд про походження його назви. Кажуть, село назване Митченками на честь Мички – першого козака, який тут оселився. Але найвірогідніше, що назва села походить від слова «митчики» (тобто митники). Границя між Великим князівством Литовським та Лівобережною Україною проходила частково по річках Десна і Сейм. З купців при переході з однієї держави в іншу бралося мито, про отримання якого робили відмітки митчики, що тут проживали. От і назвали село Митченками.
Село Пальчики
Це село засноване в 1750 році. Є дві легенди про походження його назви. Одна з них розповідає про те, що за часів гетьманування Івана Мазепи на території села та в лісі, оточеному з усіх боків непрохідними болотами, було місце страти козаків, які не підкорялися гетьманові. Зухвальців саджали на палі, вішали й відрубували їм пальці. Одному з козаків залишили тільки один палець на руці, за що сердегу було прозвано Пальчиком. Він довгий час жив на цьому місці. Від імені цього козака буцімто й пішла назва села. Однак ця легенда не витримує критики з точки зору історичних джерел, адже село Пальчики існувало до часів гетьманування Мазепи.
Друга легенда розповідає, що між лісами довгий час стояла хатина – одна, як палець. Звідси й назва села – Пальчики.
Джерело: ЧОЦНТ
