З 16 лютого в Україні розпочинається Масниця – одне з найяскравіших і найдавніших народних свят, яке триватиме до 22 лютого. У народі його знають під багатьма назвами: Масниця, Запусти, Колодій, Сирна або Сиропусна неділя, Бабський тиждень та іншими. Свято традиційно відзначають напередодні Великого посту, який у 2026 році розпочинається 23 лютого. Великдень цього року припадає на 12 квітня.
Масниця – це час веселих народних гулянь, співів і танців, катання на санях, ігор та обрядових дійств, що символізують очищення й оновлення. У ці дні люди ходять одне до одного в гості, влаштовують щедрі застілля. Добрим звичаєм на Масницю вважається прощення образ і примирення – саме тому тиждень завершується Прощеною неділею.
Протягом масляного тижня родичі обов’язково збиралися разом, забуваючи про сварки й непорозуміння. Чоловіки за традицією частували тещу, а жінки – свекруху, зміцнюючи родинні зв’язки.
Головною стравою Масниці здавна були вареники з сиром – символ достатку, родинного тепла й благополуччя. Також готували млинці, сирники, каші з маслом, яйця, узвар, кисіль. Не обходилося й без солоних страв: холодцю зі свинячих ніжок, капусняку, тушкованої капусти, рибного борщу.
Історія свята
Масниця з’явилася у слов’ян задовго до поширення християнства, тому має глибоке язичницьке коріння. Спочатку це було свято завершення зими й зустрічі весни, що символізувало перехід до нового життєвого циклу та пробудження природи.
З приходом християнства в Київській Русі церква включила Масницю до церковного календаря, намагаючись поєднати її з християнськими традиціями. Однак повністю витіснити дохристиянські обряди не вдалося – вони збереглися й дійшли до наших днів.
В українській традиції Колодій вважався передусім жіночим святом. Вірили, що протягом цього тижня чоловіки мають слухатися жінок, не сперечатися та підтримувати їхні жарти й витівки.
Особливу роль у святі відігравали дівчата, які «карали» парубків, що не встигли одружитися. Холостякам до ноги прив’язували дерев’яну колодку й змушували носити її доти, поки той не знайде наречену або не поставить «могорич» – частування для жінок. Таким чином громада заохочувала молодь до створення сім’ї.
У давнину вважалося, що Масниця – це останній шанс одружитися перед Великоднем, адже з початком посту весілля не справляли.
Протягом усього тижня заміжні жінки збиралися на посиденьки та проводили обрядові ігри з дерев’яною колодкою. Кожен день Колодія мав своє символічне значення: у понеділок поліно «народжувалося», у вівторок і середу – «хрестилося», у четвер – «вмирало», у п’ятницю – «хоронилося», у суботу -«оплакувалося». Кульмінацією святкувань ставала неділя – день найбільших гулянь і веселощів.
У понеділок після Масниці 23 лютого розпочнеться Великий піст – період духовного очищення, стриманості та молитви, який триватиме до самого Великодня.
Підготувала Ярина Курганська
