«Обережно, змія!» — саме так найчастіше кричать люди, коли бачать веретільницю.
І дуже часто… даремно.
Насправді веретільниця — не змія. Це безнога ящірка. Абсолютно безпечна для людини, тварин і навіть дітей.
Вона не має отрути, не нападає й не здатна вкусити так, як це роблять змії. Але через свій вигляд веретільниця століттями ставала жертвою людського страху.
Її легко впізнати за гладеньким бронзовим або мідним тілом і незвично спокійною поведінкою. На відміну від змій, веретільниця рухається повільніше, має повіки й може кліпати очима. Так-так — змії кліпати не можуть.
А ще природа подарувала їй дивовижний механізм захисту.
Якщо хижак хапає веретільницю за хвіст — вона може відкинути його, щоб урятуватися. Хвіст ще деякий час рухається, відволікаючи нападника, а ящірка тим часом тікає. Саме через цю «ламкість» її й назвали веретільницею ламкою.
Та найцікавіше інше: ця тиха істота — справжній союзник садівників і городників.
Веретільниці харчуються слимаками, равликами, личинками, мокрицями та іншими дрібними шкідниками, які псують урожай. Там, де живе веретільниця, природний баланс працює без хімії.
Вони люблять вологі місця, старі пні, лісову підстилку, зарості й сади. Часто їх можна побачити після дощу або в теплі вечори, коли вони повільно гріються на стежках.
І ще один факт, який дивує багатьох:
веретільниця може жити понад 20–30 років. Для маленької ящірки це майже рекорд довголіття.
На жаль, через страх і незнання люди масово їх убивають, думаючи, що це гадюки.
Хоча веретільниця — одна з найбільш мирних істот нашої природи.
Тому якщо колись побачите цю бронзову «змійку» — не поспішайте хапатися за палицю.
Перед вами не небезпека, а рідкісний і корисний мешканець наших лісів та садів.
Іноді природа виглядає страшною лише для тих, хто її не знає.
Джерело: Порадниця
