Цієї ночі бригада ЕМД підстанції №13 отримала виклик – «болі в серці». Було відомо, що чоловік перебуває на обліку з психіатричним захворюванням. Але біль у серці – це симптом, який не можна залишити без уваги. Спочатку потрібно переконатися, що за ним не стоїть небезпечний для життя стан. Тому на виклик приїхала бригада ЕМД.
Пацієнт перебував на вулиці. Щоб надати пацієнту необхідну допомогу, бригаді потрібно було поспілкуватися з ним, провести огляд та оцінити його стан.
Та щойно медики спробували встановити контакт із чоловіком, він раптово почав поводитися агресивно.
Щоб не допустити розвитку небезпечної ситуації, медики відійшли до автомобіля ЕМД.
Але пацієнт не зупинився – попрямував за ними до автомобіля ЕМД.
Він підбіг до водія та почав витягувати його з автомобіля. Двічі вдарив його кулаком у плече.
Після цього чоловік почав виламувати двері автомобіля ЕМД. У результаті було розбито місце кріплення бічного дзеркала, а на дверях залишилися вм’ятини.
Бригада була змушена викликати поліцію та психіатричну бригаду.
І це вже восьмий напад на наших працівників цього року.
Восьмий.
За цією цифрою – реальні люди.
Лікарі, парамедики, водії.
Люди, які виходять на зміну і не знають, що чекає на них за зачиненими дверима.
І ми пишемо про це не для того, щоб поскаржитися.
Ми хочемо показати, в яких умовах сьогодні працює екстрена медична допомога.
В умовах війни. Під час повітряних тривог і ракетних ударів.
Вони працюють під обстрілами, на місцях руйнувань, серед небезпеки.
Але загроза для них виникає не лише через війну.
Вона може чекати і на звичайному, на перший погляд, виклику.
Напад на бригаду ЕМД – це не «частина роботи».
Не «складний виклик».
Не те, що медики мають просто приймати як неминучість.
Цієї ночі бригада приїхала на виклик із болем у серці. А закінчила його нападом на водія, пошкодженим автомобілем, поліцією та психіатричною бригадою.
Це не просто неприємний інцидент. Це реальна загроза життю та здоров’ю людей, які приїхали на виклик допомогти.
Можна розуміти, що психічний стан людини може впливати на її поведінку. Але це не змінює головного:
працівник екстреної медичної допомоги не повинен ставати жертвою насильства під час виконання своєї роботи. Вони мають право повернутися з виклику живими та неушкодженими.
Вони приїжджають допомагати.
І ті, хто щодня ризикує собою заради порятунку інших, мають право на безпеку.
Джерело: КНП “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва”
