Їхні гнізда нагадують парасольки, будують вони їх із «паперу», а на пікніку можуть безцеремонно поцупити шматочок шашлику. Знайомтеся – паперові оси, яких можна зустріти і на Чернігівщині.
Якщо під дахом будинку, на горищі чи в затишному куточку саду раптом з’явилося незвичне осине гніздо, схоже на маленьку сіру парасольку, цілком можливо, що його господарі – паперові оси.
Таку назву вони отримали завдяки способу будівництва. Оси збирають волокна деревини, пережовують їх, змочують слиною – і отримують матеріал, який після висихання нагадує сірий цупкий папір або картон. Із нього поступово й виростає гніздо.
Будинок для своєї колонії ці комахи можуть облаштувати практично будь-де: під дахом чи на горищі, у густих кущах, дуплі дерева, старому пні, норі гризуна або різноманітних щілинах. Бувають і зовсім несподівані місця – траплялися осині гнізда навіть у поштових скриньках та консервних бляшанках.
Осине місто з царицею на чолі
Паперові оси живуть колоніями. В одній сім’ї може бути від кількох десятків до кількох тисяч особин. На чолі колонії – матка, або цариця. Робочі оси будують і ремонтують гніздо, добувають їжу, доглядають личинок та охороняють свою домівку.
Раціон дорослих ос переважно складається з нектару та рослинних соків. А от із личинками все цікавіше – їм потрібен білок.
Тому робочі оси полюють на гусінь, попелиць, личинок жуків, мух та інших комах. А якщо поблизу влаштували пікнік із шашликами, оси можуть швидко змінити меню. Вони відгризають від м’яса невеликі шматочки, пережовують їх і формують своєрідну вологу «котлетку», яку несуть до гнізда.
Проковтнути м’ясну масу оса не може – вона призначена для личинок. Після їхнього годування дорослі комахи отримують солодку поживну рідину, яка допомагає їм підтримувати сили для польотів.
Одне гніздо – одне літо
Осина колонія живе недовго – фактично один теплий сезон. Навесні перезимувала матка починає будувати нове гніздо, відкладає яйця, і поступово колонія збільшується.
Робочі оси живуть значно менше за матку – зазвичай кілька тижнів. Вони постійно літають у пошуках їжі, доглядають потомство, розширюють гніздо та захищають його.
Наприкінці літа в колонії з’являються самці та молоді матки. Після спарювання самці гинуть, а молоді матки залишають гніздо й шукають місце, де зможуть пережити зиму. Навесні одна з них розпочне новий цикл.
Тож гніздо, яке восени здається порожнім, наступної весни вже не стане домом для тієї самої колонії. Почнеться нове осине «місто».
Не лише надокучливі сусіди
Попри те, що зустріч із осою біля столу чи в саду навряд чи когось тішить, у природі ці комахи виконують важливу роль.
Полюючи на гусінь, попелиць, личинок жуків та інших дрібних комах, вони допомагають стримувати чисельність багатьох шкідників. Дорослі оси живляться нектаром, тому водночас беруть участь у запиленні рослин.
Самі оси та їхні личинки також є їжею для птахів та інших тварин, тобто займають своє місце у природному харчовому ланцюгу.
Тож наступного разу, побачивши під дахом сіру «паперову парасольку», варто пам’ятати: перед нами не просто надокучливі комахи. Це маленька, добре організована колонія, яка живе за своїми правилами, будує власний дім із деревини й щодня виконує свою роботу в природі.
А от підходити близько до такого «будинку» без потреби все ж не варто – свою домівку паперові оси захищають дуже завзято.
