Скосити, посушити, перевернути, перевезти, скласти — біля сіна чимало мороки. Доводиться й купувати. Дешеве цього року сіно? Хоча, що зараз дешеве.
«Ми самі заготовляємо»
Микола Руденок, монтер колій у Чорнобилі, Малинівка, Ріпкинський район:
— У нас недороге, ми самі заготовляємо, вдома. Є городи, де трава росте кілька років. Потім трактором косимо, гребемо і перегортаємо. Як покосили, переорюємо і на тому місці жито чи овес вирощуємо, а на наступній рік уже картоплю. У нас одна корова, нам вистачає того, що заготовляємо, не докупаємо. А взагалі, продає один мужик в сусідньому селі, в Довгунах, з дому, рулон — 750 гривень, а солому 300-кілограмовий тюк — 300 гривень. А на базарі, по суботах, у Любечі люди продають тюки сіна по 35-40 гривень.
«Як три було, вручну косили, тепер для однієї трактора наймаємо»
Ольга Бойко, пенсіонерка, Новий Биків Бобровицького району:
— Сіно продають на тюки (в одному тюку приблизно 15 кілограмів). За один просять 50 гривень. На зиму на корову 120-150 таких треба. Можна й самому викосити. А тоді вже за гроші стюкувати. За один беруть 8-10 гривень. Ми ж наймаємо людину. За сотку бере 20 гривень. І так все одно дешевше виходить, ніж купувати готове. Цьогоріч сіно не таке високе. Бо сухо. Вийшло з тієї ж латки, 30 соток, 67 тюків. Ще стюкували сто тюків соломи з двох гектарів ячменю. Як три корови було, вручну косили, тепер для однієї трактора наймаємо. У діда вже не ті сили. Років 15 як перестали. Самі й картоплі не саджаємо. Усе люди.
«Трактор винаймав»
— Я трактор винаймав. Вручну вже ніхто не робить. Покосити — 10 гривень за сотку, згребти — 5 гривень, тюкування — 8 гривень. А так можна і купити. У нас 45-50 гривень за тюк, а солома від 8 до 20 гривень тюк. У селі всі знають хто продає. Або можна купити в Березні на базарі.«Дід сам косою вправляється»
Тетяна Семенцова, пенсіонерка, Будище Коропського району:
— Для наших двох кізочок дід, хоч йому майже 80, сам вправляється. Косить вручну. То на городі, то під хатою, то у садку. Сіно цьогоріч непогане. Принаймні, чоловік не жалівся. На зиму козам центнерів 6-7 треба. Привозимо мотоблоком. Складаємо у сараї на горищі. Якщо за гроші, то скосити коштує 12 гривень за сотку. А тюкують — по шість. За рулон десь три центнери просять тисячу гривень.
«Аби собі устигнути»
Юрій Смаль, водій у приватному підприємстві «Смолянка Агро», Смолянка Куликівського району:
— Розповідали, що з Орлівки привозили сіно по 700-800 гривень за рулон. У рулоні кілограмів 300-400. А я сам собі кошу. У мене саморобний тракторець є. До нього — польська причіпна косарка. Без дружини не справитись. Я — на тракторі, вона — на косарці. Як на поворотах щось підправити треба абощо — все вона. На сіно цьогорічне не жаліюсь. З першого укосу на зиму двом коровам сіна заготовив. Люди до себе косити не звуть, бо знають, аби вдома впоратись. Ще ж і працюю. Сіно не тюкуємо. На причіп і повезли. Складаємо у сараях. Ще старі мужики казали, що на корову треба сім возів сіна. От і побачимо скільки мої з’їдять. Якщо не подужають, на наступний рік лишиться. Не пропаде.
Тижневик «Вісник Ч» №33 (1787), 13 серпня 2020 року
Фото з мережі
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
