Перший рік родина Олександра Корнієвського з Мени займається доволі незвичним для Чернігівського регіону бізнесом – розводять їстівних равликів.
Оскільки бізнесом родина займається нетривалий час, то ще не зрозуміли, чи є ця справа прибутковою.
Але враження від вирощування равликів уже склалося. Про це й не тільки – в розмові з Олександром Корнієвським.
– Пане Олександре, чи користуються равлики попитом серед жителів Чернігівщини?
– Однозначно не можу сказати про попит, бо люди в нас звикли більше їсти місцеві продукти, тобто сало, м’ясо, картоплю, і для них равлики – як дивина, тож реакція буває дуже різна. Скільки людей, скільки і думок.
Бувають випадки, що одні люди фукають, а інші кажуть, що залюбки спробували б.
Трапляється, що люди поєднують равликів із морепродуктами, хоча равлики взагалі далекі від морепродуктів. Це також молюск, але на смак інакший.
– Чому виникла ідея організувати равликовий бізнес на Чернігівщині, де люди звикли їсти зовсім інші продукти?
– Регіон не має значення. Бо збут продукції орієнтований на експорт, до Іспанії. Немає мети збувати равликів саме в нашому регіоні.
– Чи важко равликів вирощувати?
– Важко і дуже. Будь-яке сільське господарство – це важка праця. Адже працювати треба щодня – з травня по жовтень. Сезон починається від моменту засівання поля спеціальною травою і до збирання та здавання равлика.
Джерело: Челайн
