У 15-річного Влада Корха з Корюківки здійснилася мрія – за рік йому вдалося зібрати 30 тонн кришечок від пляшок на протез незнайомому хлопцю з Хмельниччини. Наш земляк ніколи не бачив Сашу, але знає, що той переміг рак і залишився без ноги. Щоб допомогти, треба було збирати щодня тисячі кришечок. Цілеспрямований і благородний хлопець досяг своєї мети завдяки тому, що зміг об’єднати навколо хорошої справи своїх друзів з Корюківки, Чернігівщини і всієї України. Як це було?
У студію каналу СТБ на телепроект «Цієї миті рік потому» Влад Корха приніс мішок зі сміттям.
– Це – кришечки від пляшок. Я їх не колекціоную. Я їх збираю хлопцю на протез, – розповідає. – Його звати Саша, йому – двадцять років і він переміг рак. Оголошення про те, що хлопцю терміново потрібен протез, знайшов в інтернеті. Ну, і я вирішив допомогти. З ним ми ніколи не бачилися, тільки переписувалися. У нас багато спільного: він любить танцювати і я люблю, він любить риболовлю і я, він любить тварин і я – теж їх люблю!
Саша
Для того, щоб придбати протез, потрібно було назбирати 30 тонн кришечок (це 10 мільйонів штук), яких чекала переробка. До слова, у студію Влад приніс три тисячі кришечок, які збирав близько місяця. Виходить, щоб мати потрібну кількість, треба щодня збирати десь 30 тисяч штук.
– Це багато, – каже Влад. – Але я вірю, що мені вдасться це зробити.
Хлопчику з невеличкого міста Корюківка допомагав Благодійний фонд «Овес», який збирає кришечки на протези «атовцям», залюбки відгукнулися однокласники, знайомі і незнайомі несли додому до Влада пакети і сумки з різнокольоровим сміттям. Щодня на його адресу приходили багатокілограмові посилки з різних населених пунктів України. До акції долучилися спортсмени, військові, підприємці, школярі, пенсіонери, молодь, діти…
У Корюківці Влада навіть стали називати кришечником.
Минув рік.
– Я дуже вдячний, що знайшлась така людина як Влад, – каже Сашко, який з’явився перед телекамерами на двох ногах, з протезом. – Я переніс двадцять одну хіміотерапію упродовж двох років. Це лікування з організму «виїло» увесь кальцій, і лікарі сказали, що треба терміново протез, аби навантаження було на дві ноги. У мене була надія. Я тримав кулаки, але все ж не міг зібратися з думками, як це можна зробити. Аж 30 тонн! Коли Влад показав мені фото зі складу, я був дуже вражений такій кількості мішків! Тоді я повірив, що все у нього вийде. Наразі моє здоров’я налагодилося, і я можу ходити й допомагати батькам!
Кришечки переробили на спеціальному підприємстві у Дніпрі, за отримані кошти – 100 тисяч гривень – був придбаний в іншій країні протез.
– Якби не Україна – нічого б не вдалося! – переконаний скромний Влад Корха. – Ось остання кришечка із Сашиної партії, і вона стане першою для іншої людини, якій я допомагатиму далі.
Конкурс журналістських матеріалів «Дій активно! Живи позитивно!» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом
