«Переможець Наполеона» народився в Ніжині!
Той, кого називали «переможцем Наполеона» і «рятівником Петербурга» та зараховували до числа найвідоміших полководців світу, народився в Ніжині 5 січня 1769 р. Свій земний шлях він також завершив в Україні, на цей раз у Західній – у Львові. І хоча майже весь час він присвятив військовій службі російському царю, його життя було тісно пов’язане з нашою країною.
До речі, Вітгенштейн і Наполеон були ровесниками, оскільки обидва народилися в 1769 р.
Петро Християнович Вітгенштейн походив зі старовинного німецького графського роду. Його батьки проживали в Ніжині й мали маєток на території сучасного Графського парку. За деякими припущеннями, початок цьому парку поклав саме батько майбутнього полководця граф Християн-Людвіг-Казимир фон Зайн-Вітгенштейн-Берлебург-Людвігсбург (1725–1797). Ця територія, на якій нині розташовано Графський парк і університет, вже тоді мала назву Обідовщина, на честь племінника Івана Мазепи ніжинського полковника Івана Обідовського. Згодом від Вітгенштейнів цей земельний масив перейшов у власність до Безбородьків.
Юний Петро рано осиротів, тому виховувався в родині свого далекого родича генерал-фельдмаршала графа Миколи Івановича Салтикова. 12-річний майбутній полководець, за дворянськими звичаями того часу, був записаний до Семенівського гвардійського полку. Втім, реальну військову службу він розпочав лише за вісім років потому, спочатку вахмістром, потім корнетом. В 24-річному віці Вітгенштейн уже майор Українського легко-кінного полку. Через рік він у чині підполковника бере участь у боях з польськими повстанцями Тадеуша Костюшка. Згодом Вітгенштейн командував дислокованими в Україні Охтирським, Маріупольським і Єлисаветградським гусарськими полками. Відзначився у походах проти персів, турків, французів і шведів, отримавши генеральський чин.
Граф, згодом князь Петро Вітгенштейн дуже відзначився в роки наполеонівських війн. В 1812 р. саме армія під його командуванням, здобувши кілька перемог над французами, перегородила шлях на Петербург, який був тоді столицею Російської імперії. За це його називали «рятівником Петербурга». В 1813 р. після смерті Михайла Іларіоновича Кутузова Вітгенштейн був призначеним головнокомандувачем російської та прусської армій. Його війська брали участь у «битві народів» під Лейпцигом (1813) і окупації Парижа (1814), за що його прозвали «переможцем Наполеона». В 1826 р. Вітгенштейн отримав чин генерал-фельдмаршала. За свої заслуги він був удостоєний найвищих військових нагород від російського, австрійського та прусського урядів. Втім, незабаром старий фельдмаршал відійшов від військових справ, страждаючи від хвороб. Майже весь час він проводив у своїх українських маєтках на Поділлі.
В 1843 р. «переможець Наполеона» вирушив на лікування до Німеччини, однак дорогою стан його здоров’я ще більше погіршився. 23 червня він помер у Львові на руках своєї дружини у віці 74 років.
На жаль, нині складно сказати, де саме на території Графського парку був розташований будинок Вітгенштейнів у Ніжині. Немає жодного знаку, який би нагадував про зв’язок цього полководця з нашим містом. Однак ім’я цього земляка ніжинцям варто знати і пам’ятати. Важко знайти у нашому місті людину, яка б не мала уявлення про Наполеона, проте мало хто з ніжинців знає, що полководець, який зіграв важливу роль у перемозі над французами в 1812 р., народився саме у нас.
Інколи можна побачити свідчення, що Вітгенштейн народився не в Ніжині, а в Переяславі. Втім щодо місця його народження, на нашу думку, більшої довіри заслуговують свідчення відомого вітчизняного історика Дмитра Миколайовича Бантиша-Каменського, сучасника Вітгенштейна, котрий сам був тісно пов’язаний своїм походженням з Ніжином і чітко засвідчував факт народження майбутнього фельдмаршала в його біографії саме в Ніжині.
І наостанок. Нещодавно отримав подарунок від свого польського колеги історика Рафала Ковальчика його книгу, присвячену героям війни 1812-го року, з таким дарчим написом: «Шановному Пану Професорові з побажанням приємного читання книги, в якій згадав героя Ніжина – генерала Віттгенштейна».
Приємно, що поляки пам’ятають про видатного ніжинця. А ми?
Євген Луняк професор НДУ імені Миколи Гоголя
