«Ми, українці, з колиски стаємо націоналістами, якщо матері співають нам українські колискові. Тому нас перевиховують у концтаборах»
Володимир Івасюк
«Патріотизм починається з колиски» – під таким девізом бібліотекарі підготували та провели захід «Материнська колискова – філософія серця».
На превеликий жаль, сьогодні, небагато хто з матерів співає своїй дитині колискову. Зайнятість, втома… Мати сідає перед телевізором чи комп’ютером, і, погойдуючи дитину, заколисує під звуки, наприклад, фільму. А чи задумувались ви, що ваше немовля, для якого так важливі перші почуті слова чи музика, слухає разом з вами? Що несе дитині така інформація? Чи потрібна вона їй? Чи не завдає шкоди? Яку програму записує дитячий мозок в час вашого відпочинку?
Чому ж співали колискові наші бабусі? Адже це було так важливо, яка б втома не валила неньку з ніг, але колискова пісня була майже ритуалом, що входив в обов’язок кожної матері не менш ніж нагодувати дитину, сповити.
Колискова за своєю структурою споріднена із замовляннями. В минулому подібні пісні виконувались не тільки, щоб приспати дитину, а привернути до неї, або відвернути від неї дію певних духовних сил, оберегти від зла. Через вчинки різноманітних персонажів мати закладала основи моралі, передавала знання предків, прищеплювала дитині любов до праці, пошану до старших. Під час співання колискових у матері знижується ритм серцевих скорочень, нормалізується тиск, а неньчин заспокійливий спів позитивно впливає на дитину та встановлює емоційний духовний зв’язок між матір’ю та немовлям.
Колискові пісні потрібні дитині для фізичного, морального та духовного розвитку, які допоможуть їй стати мудрою, доброю, побожною людиною. Така дитина не зможе зневажати природу, тварин, рослинність, шануватиме батька-матір та родину свою, село, місто, державу, змалечку відчуватиме свою причетність до великого українського народу.
Так, бібліотекарі району, представили колискові, що співали їм чи односельцям, матері, бабусі. В кожній родині, не кажучи вже про село, район чи область, свої колискові.
Материнська мудрість, переходячи із покоління в покоління, внесла в колискові пісні життєво важливу інформацію про оточуючий світ, про добро і зло. Більш того, в колискових піснях мама вибудовує навколишній світ навколо дитини, як би протиставляючи всім небезпекам зовнішнього світу теплоту і захищеність будинку. Ніжність, ласку, спокій несуть ці пісні, вони знімають зайву тривожність, збудження. Діти, які не знали колискових, виростають більш егоїстичними і злими, вони частіше схильні до різних психічних розладів.
Колискова – це душа, яка ходить тихо. Кожне слово в ній, наче скупане у чистому джерелі. Воно світиться всіма барвами веселки. Тут можна почути пахощі зрілого яблучка, польових квітів, медової кашки. Лагідний, тихесенький наспів засіває душу дитини любов”ю до людей, до природи, до усього живого.
Ведуча, читачка Ніжинської районної бібліотеки, студентка Ніжинського медичного коледжу Животок Наталія, розповіла гостям заходу про роль колискової, про магічні істоти – Сонко і Дрімоту, тотемні тварини, які використовувались у таких піснях, про виховну роль колискових пісень, а, також, про поетів, що присвятили материнській колисковій свої вірші. Розповіла про те, що колискова ще й сильний оберіг для дитини, і, не тільки від злих духів чи уроків, а й як застереження від біди.
Найпершу пісню, яку написав Володимир Івасюк, була «Колискова для Оксанки». Ніжинська талановита дівчинка Ізабелла Іващенко заспівала цю колискову на фестивалі «Червона рута» у 2015 році. На кінець заходу було приємно прослухати срібний спів Ізабелли.
Начальник відділу культури Ніжинської РДА Антоніна Залозна запропонувала зібрати ще більше колискових пісень у Ніжинському районі та зробити видання, адже традиції наших предків важливо зберігати, бо це є важливим аспектом для виховання майбутніх поколінь у дусі патріотизму, формування культури, працьовитості, любові до рідної мови, Батьківщини.
