Донецький аеропорт з позицій українських захисників видно неозброєним оком. В такій безпосередній близькості до противника хлопці живуть вже декілька місяців.
Постріли, які періодично чути зовсім поруч – звична справа на передовій. Менше місяця тому бойовики стріляли з протитанкової керованої ракети з території аеропорту, саме там осів ворог.
На цих позиціях обстріли не припиняються з 2015 року. Про це свідчать й вирви від розривів.
З настанням вечора пильність воїнів тільки посилюється. Після кожного пострілу хлопці уважно вдивляються в тепловізори – “нічні очі” армійців.
Протягом ночі на Великдень в різних місцях навколо чути поодинокі черги, в небі видно декілька безпілотників. Єдине, що змінилося зранку – тепловізор поміняли на бінокль. Ніч пройшла на диво спокійно.
Ще одна відміність від звичайного ранку – коротке великоднє шикування. Адже волонтери привезли паски, а військові капелани їх освятили.
Навіть попри війну на передовій не забувають про цінності і традиції. Адже це дарує їм трохи тепла, хоч вони і далеко від дому.
