Досить актуальним залишається питання офіційного працевлаштування. Що робити людині , якщо вона працює на підприємстві, а роботодавці тільки обіцяють оформлювати офіційно? Ось конкретна історія дівчини, що майже рік пропрацювала на фірмі , де пообіцяли офіційно працевлаштувати, хоча не поспішали. Так сталося, що вона завагітніла, тепер її взагалі не хочуть брати на роботу. Як захистити свої права?
Нагадаємо, що легальна зайнятість надає людині ряд економічних й соціальних гарантій:
- право на гарантований розмір заробітної плати (у тому числі доплати, надбавки й заохочувальні виплати);
- право на відпустку, у тому числі додаткову й без збереження зарплати, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами; право на оплату лікарняного;
- право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці;
- право на скорочений робочий день, тиждень через шкідливі умови праці;
- право не працювати у вихідний і святковий день;
- право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника;
- право на допомогу в зв’язку з безробіттям;
- право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань;
- право на зарахування виробничого стажу;
- право на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості;
- право на гарантії за колективним договором.
Кожна людина має право на працю , що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується, – це право нам гарантується Конституцією України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 232 Кодексу законів про працю України у судовому порядку розглядаються трудові спори працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи .
Згідно ст. 184 Кодексу законів про працю України забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідність.
Для захисту своїх прав працівнику необхідно звернутися до суду з позовною заявою, в якій зазначити період роботи, посаду (професію), за якою його було залучено до роботи, вказати безпосередню роботу, яку працівник виконував, кому в процесі виконання роботи був підпорядкований, який режим роботи та тривалість робочого часу була визначена роботодавцем, зазначити факт невнесення запису до трудової книжки про прийом на роботу , вимагати від суду визнати відносини між працівником та роботодавцем трудовими, зобов’язати роботодавця внести запис про роботу до трудової книжки, виплатити заробітну плату.
Доказами в суді можуть бути: свідчення звільнених працівників, раніше офіційно працюючих у вашого роботодавця, але ключовим буде наявність трудового договору або запису в трудовій книжці; розрахункові листи про заробітну плату, іноді роботодавець видає їх неоформленим працівникам; штатний розклад; фотографії на робочому місці, в процесі роботи; перепустка виписана на працівника; інші докази, що підтверджують факт наявності трудових відносин.
Відповідно до ч. 6 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.
Нагадаємо, за отриманням консультацій та захистом своїх прав можна звернутися до Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м. Ніжин, вул. Богуна, 8 (3-й поверх) або за телефоном (04631) 7-16-15) та його структурних підрозділів ( бюро правової допомоги ), а також за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103.
