Наприкінці січня до національного заповідника «Гетьманська столиця» у Батурині Бахмацького району привезли Орден Меча. Точніше його копію. Цим орденом у 1751 році був нагороджений Григорій Орлик, політичний і військовий діяч, син гетьмана Пилипа Орлика та хрещеник Івана Мазепи, народився у Батурин!. Оригінал ордену знайшли аж у Швеції, в канцелярії нинішнього короля Карла XVI Густава, і той дав згоду на виготовлення єдиної у світі копії. Її півтора року для батуринської експозиції виготовляли придворні ювеліри шведського короля.
Наталія Реброва, генеральний директор Національного заповідника «Гетьманська столиця», отримує копію Ордена Меча для виставки у Батурині від Катерини Капіньш, керуючої Талліннським музеєм лицарських орденів
— Григорієм Орликом ми почали займатися у 2017 році. Він був одним з перших нагороджених Орденом Меча. Всього ж таких людей було 400 за всю історію.
За підтримки нашого мецената Євгена Сура ми почали шукати експонати для експозиції, присвяченій Григорію Орлику, — розповідає історію пошуку експоната Наталія Реброва, генеральний директор Національного заповідника «Гетьманська столиця». — Ми придбали у Франції на аукціоні Орден Святого Людовика, що теж був у Григорія. Це були немалі гроші, десятки тисяч гривень (точної суми Наталія Борисівна не називає).
Коли почали шукати Орден Меча, то зрозуміли, що самим не впоратись. Звернулись по допомогу до колег з Талліннського музею орденів. Так почалася наша співпраця з засновником музею Валерієм Глущуком. Саме він і знайшов Орден у канцелярії шведського короля.
Звичайно, ми могли б зробити копію з фотографії. Але нам була потрібна не блискуча гарна річ, а історія. Тому й домовлялися про виготовлення копії з оригіналу.
Король дозвіл дав. Поставив умову, щоб копію робили його ювеліри.
Для більшої реалістичності спеціально були виготовлені інструменти, які б відповідали знаряддям 18 століття. І навіть знайдені інструменти того часу.
Оплачував виготовлення копії також Валерій Глущук. Тут уже справа йшла не на десятки тисяч гривень, а на десятки тисяч євро (суму не конкретизує). Та справа не тільки у грошах. А й у зв’язках. Аби не авторитет Валерія, навряд чи навіть при фінансовій можливості вдалося б домовитись.
Валерій хотів виготовити копію ще й для своєї колекції. Проте ювеліри відмовились. І зробили тільки одну. Адже робота дуже кропітка і навіть дещо авантюрна. Коли передавали Орден, сказали: «Нарешті будемо спати спокійно».
Передавали Орден у Таллінні 24 січня, на третю річницю заснування Талліннського музею лицарських орденів. Були присутні представники Швеції та України.
Від заповідника їздила разом з колегою Наталією Дробязко, з якою готували виставку, присвячену Григорію Орлику.
Назад до України повернулись вже з Орденом.
— Річ недешева. Хвилювались у дорозі?
— Звичайно. Проте досвід уже є. За останні 20 років зробили п’ять музеїв. Велика кількість вартісних і в історичному, і в грошовому сенсі експонатів. Багато з них везли на попутках, автобусах, бо ж не мали автомобілів. Тому довели справу до кінця. Валерій Глущук оформив також і всі документи для перевезення, і заплатив митні збори. Довів справу від початку і до кінця.
— На Орден уже можна подивитись?
— Поки що готуємо експозицію. Гадаю, що до 20 березня, на день народження Івана Мазепи, експонат покажемо відвідувачам.
Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №7 (1761), 13 лютого 2020 року. Фато з архіву Національного заповідника «Гетьманська столиця»
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.
