Поки одні насолоджуються пахощами квітів, іншим — не до задоволень: алергія на пилок перетворює організм на зону бойових дій.
Рожеві пелюстки пливуть за вітром. Ароматом бузини пронизане повітря. Пилок здіймається над лугом, у траві гудуть бджоли. Цю ідилію раптово порушує моторошний кашель. Мені було шість, коли я вперше відчув анафілактичний шок. Я біг квітучим полем і раптом почав задихатися. Повітря розжарилося, серце вискакувало з грудей. Я ледве дістався дому — і прокинувся вже в лікарні.
Відтоді я не беру участі в дозвіллі на природі. Квітучі луги більше не здаються мені невинними. Набагато краще я почуваюся вдома, у прохолодній кімнаті із зачиненими вікнами, запнутими фіранками, зволожувачем повітря й пачкою паперових хустинок.
В одному житньому колоску міститься до 4 млн часточок пилку, у березовій сережці — до 5,5 млн, а в гілці лісового горіха — 600 млн. Недавні дослідження показують, що більш ніж 60% населення — носії гена, що відповідає за можливий розвиток алергічних реакцій. Статистичних даних про кількість захворювань на алергію немає, але із загальної кількості алергіків приблизно 15% страждають від алергічного ринокон’юнктивіту, ще приблизно 15% — від різних форм висипу. Частина людей взагалі хворіє на астму. Прогнози на майбутнє не дуже перспективні. За даними Європейської академії алергології та клінічної імунології, до 2025 року половина всього дорослого населення ЄС страждатиме від будь-якої форми алергії. Лікарі попереджають про так зване «алергічне цунамі»: захворювання стали набагато агресивнішими й небезпечнішими, ніж раніше. Більшість людей не сприймає симптоми серйозно, а тим часом невилікувана вчасно сінна лихоманка або алергія на шерсть тварин можуть спровокувати важку форму астми.
Речовини, які імунна система розглядає як чужорідні, називаються антигенами. Алергени — це ті з них, які спричиняють алергічні реакції. Антигени, з якими організм вже зустрічався, імунна система пам’ятає, і це йде на користь у разі контакту з бактеріями, але є вадою в разі алергії. Кожна наступна реакція на алерген буде сильнішою.
«Протистояти алергенам можуть імуноглобуліни (IgE-антитіла), які завжди є в організмі в невеликій кількості. Але коли IgE у крові алергіка вступають у контакт з антигенами — наприклад, пилком, — вони мобілізують вироблення гістаміну, який якраз і викликає відомі симптоми — чхання, почервоніння очей і багато іншого. Його мета — позбавити організм алергену», — пояснює лікар Альберт Любіц, провідний нью-йоркський алерголог.
Часто реакція на алерген з’являється не відразу після першого контакту, а може проявитися тільки згодом. Чому так трапляється, визначити поки не вдалося, але винуватцем є не лише погіршення стану довкілля. Одна з причин, на думку алергологів, — зниження імунітету, зумовлене надмірною гігієною. Оскільки з моменту нашого народження в імунітету майже немає шансів проявити себе в боротьбі з інфекціями, він починає «нудьгувати» й кидається в непотрібні битви з безпечним довкіллям.
Спадкові чинники також відіграють роль. «Якщо в дитини один з батьків — алергік, алергічна реакція проявиться з ймовірністю 30%. Якщо обоє батьків схильні до алергії, ризик зростає до 60%. Але це не означає, що дитина батьків, у яких ніколи не було алергії, у цілковитій безпеці», — попереджає Сіндхура Банді, алерголог та імунолог з Центру клінічної медицини в Чикаго. Чи можна отримати алергію в зрілому віці? «На жаль, так. У будь-якому».
Донедавна вважали, що пилок проникає в організм тільки в процесі дихання, проте останні дослідження засвідчують, що він може проникнути й через шкіру, серйозно послаблюючи її захисний бар’єр. «У гіперчутливих людей це може викликати різні неприємні симптоми — аж до екземи. Все, що відбувається в організмі, відразу позначається на стані шкіри, а підвищена кількість пилку в повітрі впливає на неї як механічний подразник», — пояснює кандидат медичних наук Катержина Адамцова з празької клініки Artmedica.
За словами дерматолога Джошуа Цайхнера, алергічний риніт сам по собі також впливає на шкіру. «Запалені очі, що сльозяться, ми тремо серветкою, а отже зона навколо висушується й подразнюється. Набряк слизової верхніх дихальних шляхів призводить до розширення кровоносних судин, появи кіл під очима й виділяє дрібні вени. За словами доктора Кліффорда Бассетта з Нью-Йорка, часте витирання носа може призвести до поглиблення носогубних складок.
2018 року дослідники Estée Lauder виявили, що пилок (як і забруднене повітря, ультрафіолет та блакитне світло) руйнує природний бар’єр шкіри, спричинює подразнення й впливає на вироблення колагену. Чи можна запобігти агресивному впливу пилку? Перш ніж закритися в кисневій камері до початку зими, варто зрозуміти, як захищати шкіру навіть у пік сезону цвітіння.
Шкіра з ослабленим захисним бар’єром схильна до сухості, почервоніння й свербіння. «Пилок липкий, він чіпляється майже до всього. Коли ви повернулися додому, вимийте обличчя м’яким засобом для очищення й освіжіться термальною водою», — радить Шані Дарден, косметолог з Лос-Анджелеса. Щоб пилок не міг так просто проникати в організм, важливо зміцнювати захисний бар’єр шкіри. Із цим згодна й лікарка Барбара Штурм, пацієнти якої страждають через такі наслідки алергії, як екзема й акне. «Захищаючись, суха шкіра виробляє ще більше шкірного сала, чим провокує запалення».
Препарати від алергії теж сушать шкіру. Механізм їхнього впливу такий: клітини містять гістамінові рецептори, які впливають на сальні залози, що відповідають за вироблення шкірного жиру. Але антигістамінні препарати блокують роботу цих рецепторів. Унаслідок кількість себума знижується, а шкіра зневоднюється.
Ризикує й шкіра голови, адже частинки пилку настільки дрібні, що проникають у кров через волосяні фолікули. «Мийте волосся кожного дня після повернення додому спеціальним шампунем для чутливої шкіри, а раз на тиждень робіть детокс-процедури глибокого впливу», — радить перукар Крейг Г’юган з празької студії Stolen.
Майже всі дерматологи рекомендують у догляді за шкірою поєднувати засоби із церамідами, антиоксидантами (особливо вітамінами С і Е) і гіалуроновою кислотою. Важливо шукати на пакованні написи: calming, cooling і anti-redness — і уникати агресивних кислот, грубих пілінгів і ретинолу: вони, найімовірніше, спричинять ще більше подразнення — і можна потрапити в замкнене коло.
Особисто мене виручає безкоштовний застосунок Air Matters в App Store. Він інформує про якість повітря в режимі реального часу й показує поточну ситуацію з пилком, тому я завжди знаю, куди мені точно йти не слід.
Ситуацію ускладнює те, що алергіки часто вживають антигістамінні препарати для усунення симптомів, а не причини. Купують неправильні ліки, побічні ефекти яких тільки підсилюють алергію. Чимало людей взагалі страждає від кількох різновидів алергії водночас, без підозр про це. Щоб отримати правильний діагноз і скласти алгоритм лікування, треба пройти обстеження в алерголога, і, хоча часто пошуки збудника нелегкі, справа варта заходу.
Джерело: vogue.ua
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.
