У восьму неділю після П’ятидесятниці, в храмі на літургії, ми чуємо уривок з євангельського читання про те, як Христос чудесним образом нагодував близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок та дітей (Євангеліє від Матфея: 14 глава, 14-24 вірші). Тільки уявімо собі, що стільки людей прийшли за один раз слухати слово Христове! А коли настав вечір, то підійшли до Нього ученики і говорили, що треба відпустити людей поїсти, бо так за цілий день і не змогли, не хотіли відлучатися від Ісуса Христа. Та Ісус відповів їм, щоб вони самі дали їм поїсти. Учні ж кажуть Йому: «У нас тут тільки п’ять хлібів і дві рибини». І Христос, благословивши їжу, переломивши, дав учням, а ті народові. Їли всі і наситилися, і крім того, набрали залишків дванадцять кошиків.
Для нас може це вважатися дивом, для когось неправдою. Але поряд з іншими чудесами, які звершував Христос, це чудесне насичення показує, що все потрібне для нашого життя, для нашого задоволення, Бог може дати. І в той момент, коли перед нами стоїть непробивна стіна, Господь руйнує її і приводить нас до потрібного місця.
Вживання їжі для людини є необхідним процесом в її життєдіяльності, як і багато чого іншого. Але коли ми щось вживаємо навмисно, наприклад, для лікування, чи коли ми навмисно обмежуємо себе в їжі, знову ж підчас лікування тіла, чи в час посту, ми повинні пам’ятати, що не їжа дає силу чи здоров’я для людини, а Бог. Тому кожного дня, користуючись дарами Божими, необхідно постійно дякувати Богові за Його щедрість. Так, ми повинні здобувати собі хліб насущний, але при цьому не віддавати свого серця такому пошуку. Поглянувши на птахів небесних, які не збирають і не заготовляють собі зерна в коморах, а мають що їсти, бо Господь дає їм їжу. Та людина більше за тварину, і Бог турбується про неї ще до того, як вона чогось попросить у Бога.
Важливо також пам’ятати, що окрім хліба насущного нам потрібен хліб духовний, без якого душа впадає в безумство і може померти. Ми настільки можем захопитися пошуком їжі, що забуваємо про нашу внутрішню людину, яка прагне духовної їжі і духовного питва. Слово Боже, Біблія і Таїнства Церкви, Причастя Тіла і Крові Христа тамують цю спрагу і дають життя вічне. Саме в цьому Таїнстві Причастя руйнується будь-які перепони між Богом і людиною. Як через порушення заповіді не вживати плоду з дерева посеред раю привело до загибелі перших людей, так через Причастя Тіла і Крові Христа, коли виправляємо власні гріхи в покаянні, людина отримує життя вічне.
Це євангельське читання настановляє, повчає нас розуміти , щоб щось поїсти нам не треба відвертатись від Бога і йти шукати. Господь нам все дає: і їжу духовну, і їжу тілесну. Апостоли віддали все, що мали: п’ять хлібів, дві риби, і цим нагодували тисячі. Тому, якщо і нас хто попросить хліба чи іншої якоїсь їжі, віддаймо не задумуючись, бо Господь про нас вже потурбувався. Амінь.
