22 вересня – День пам’яті святителя Феодосія архієпископа Чернігівського

Цього дня ми особливо вшановуємо святого Феодосія, архієпископа Чернігівського, а луцька парафія відзначає престольний празник.

Угодник народився у 30-х рр. XVII ст. на Поділлі, в родині священника Микити й матінки Марії Углицьких. Його родичами були Йоан Углицький, київський протопіп, який, як і о. Феодосій, підписався під актом обрання Івана Мазепи гетьманом, та Йоаникій (Углицький), ієромонах Видубицького монастиря в Києві.

Після багатьох трудів на церковній ниві святитель упокоївся 18 лютого 1696 р. Поховали його у Свято-Преображенському соборі Чернігова. Незабаром помітили, що після молитви біля могили проявляються чудеса. Так, його спадкоємець по кафедрі архієпископ Йоан (Максимович) тяжко захворів, але зцілився. Потім святий Феодосій являвся йому вві сні, закликаючи ревно виконувати устави церкви. На знак подяки владика Йоан склав йому молитовну похвалу: написав тропар і кондак.

Останки у XVIII–XIX ст. двічі перекладалися в новий гріб, причому рештки старого розбиралися по шматочку вірянами як реліквії. Після того як у 1824 р. чернігівський купець Горбунов – колишній старообрядець – чудесно зцілився після молитви до святителя Феодосія, він замовив нову домовину для мощей (дубову, обкладену мідними посрібленими дошками, а зверху — позолочену), і їх було перекладено. Коли вони виявилися нетлінними, то присутні представники старообрядців, які не визнавали благодаті Православної церкви після реформ патріарха Никона, переконалися в своїй помилці.

Біля цієї труни вже не припинялися чудеса, було під присягою засвідчено 49 зцілень, і Синод канонізував святителя. 9 вересня 1896 p., через 200 літ по смерті угодника, відкрили домовину і останки лишалися нетлінними. Їх переклали у новий кипарисовий гріб і срібну раку, яку поставили в Спасо-Преображенському соборі Чернігова. Певний час мощі були відкриті для вшанування, і свідками їх нетлінності та чудесних зцілень стали понад 150 тисяч вірних.