Ні, не шляхом зменшення зарплат топ-менеджменту чи ліквідації абсолютно марної наглядової ради з заокеанськими утриманцями, не подоланням корупції, а зменшенням виплат за землю громадам. Крім того, деякі громади змушують до перерахунку за перевезення пільговиків за неприйнятними для них формулами. Нові так звані реформи загрожують громадам втратою багатомільйонних надходжень та згортанням соціальних програм. Цікаво, що частина нововведень виходить з аграрного міністерства.
На одній зі станцій громади, яка існує всього рік, вдруге з’являються листівки без підпису, в яких погрожують не зупиняти тут електропоїзди без сплати заборгованості громадою за перевезення пільгових категорій громадян.
В сільській раді переконані, що це – справа рук монополіста. А те, що на листівках не стоїть підпис, свідчить про факт залякування та нагнітання соціальної напруги. Річ у тому, що на зупинках тієї ж громади сідають мешканці сусідніх громад. Чому у такому разі одна громада має платити за пільговиків іншої? Хто і як рахує пільгові категорії? За якою формулою? Усі ці питання не лише не мають відповіді, але, на нашу думку, містять і певний корупційний механізм. Вирішити проблему можна просто – монетизувавши пільги! Тоді б кожен платив за проїзд, і ці гроші надходили б за призначенням. Проте, швидше за все, на це ніхто не піде з двох причин. По-перше, при тіньовому обороті коштів легше красти (ніхто не знає, скільки пільговиків скористались послугою), а по-друге, на це не піде жоден політик, побоюючись втратити електорат.
Тож маємо з одного боку непрозорі натяки, з іншого – нерозуміння та соціальну напругу.
Втім, непрозорі відшкодування – це ще квіточки порівняно з тим, що Уряд приготував громадам. Так, за рахунок бюджетів громад хочуть дотувати збиткову «Укрзалізницю». З ініціативи міністра сільського господарства Романа Лещенка Кабмін вніс зміни до «Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок».
Ним ряду підприємств, зокрема, «Укрзалізниці» коефіцієнт нарахування орендної плати за землю зменшено з 1 до 0,5. Так уряд хоче залатати діри неефективному державному монополісту. Натомість, за підрахунками експертів, місцеві бюджети втратять 2 мільярди гривень.
У громадах, де «Укрзалізниця» платила податок за землю, це рішення Уряду оцінили як крок до згортання децентралізації та зменшення фінансової бази місцевого самоврядування.
Приміром, для Чернігова втрати бюджету складуть орієнтовно 22 мільйони гривень, а для Ніжина – аж 35 мільйонів гривень. Менші громади області матимуть також суттєві втрати.
«Для Ніжина це друге за розміром джерело формування бюджету нашої громади, – говорить міський голова Олександр Кодола. – Якщо вдвічі зменшаться ці надходження, то наш місцевий бюджет у наступному році зменшиться на 35 мільйонів гривень. А це значні втрати для бюджету. До прикладу, за ці кошти ми повністю утримуємо такі бюджетні галузі, як охорона здоров’я, культура і мистецтва. Або, для порівняння, це утримання на півріччя сфери дошкільної освіти».
Виникає логічне питання: чому взагалі громади мають дотувати «Укрзалізницю»? Хтось питав думку голів? Чи були консультації з асоціаціями рад? Ні! Уряд ухвалив це рішення одноосібно. Просто взяли та пограбували громади. Не вперше, до речі.
Якщо вже так потрібно рятувати «Укрзалізницю», то чому б не зняти кошти з утримання органів центральної влади чи з «Великого будівництва», зменшити, знову ж таки, мільйонні зарплати у наглядовій раді? Але ні – взялися за громади, які і без того перевантажені обов’язками, за які мала б відповідати держава.
Декілька громад Чернігівщини вже підготували Звернення до Глави Уряду та Президента, які мають право скасовувати будь-які постанови КМУ, з вимогою скасувати Постанову №1147 від 3 листопада 2021 року. Побачимо, чи дозволить глава держави обікрасти місцеві бюджети.
«Чернігівщина» №48 (866) від 2 грудня 2021, Віталій Назаренко
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.
