Понівечені будинки місцевих: село Лісові Сорочинці, що на Чернігівщині, після відходу росіян

Про те, що поблизу села Лісові Сорочинці, що на Чернігівщині, ще кілька тижнів тому точилися бої нагадують понівечені будинки місцевих.

Хата Ліди Бартош залишилася без вікон. Зараз жінка мешкає у сусідів.

“Оце такий осколок залетів у хату. Сюди залетів у стіну і ось, можна сказати, вилетів. Не вилетів, а сюди аж вибив, з такою силою летів”, – каже жінка.

ФОТО: Суспільне Чернігів

Ліда Бартош

Від гарячих осколків загорався одяг.

“Осколок гарячий, там куди впав,чи на плаття, чи на кофту і прогорали дірки. Боялися, всі в погребах сиділи, там же ще в центрі не так було, як тут”, – говорить Лідія Бартош.

ФОТО: Суспільне Чернігів

Осколок

Наталія Кудаш розповідає – на початку березня колона росіян відступала від Лісових Сорочинців. Йшли центральною вулицею, люди нарахували більше 300 одиниць техніки. До хати Наталії стукали двічі:

“Вони зайшли, я дівчат собою закрила і прошу — тільки не стріляйте. Вони — ми вас не чіпатимемо, храни вас господь. А в мене і руки і ноги відібрало, стою як статуя. А тоді той, такий нагліший — самогонки немає? Кажу, немає. Люди питали в них – чого ви сюди прийшли? Ми вас прийшли визволять! Від кого вони визволять прийшли?”, – каже жінка.

ФОТО: Суспільне Чернігів

Наталія Кудаш

У хаті росіяни наставляли автомат на 85-річну маму Наталії, Ольгу Мусіївну. Перед старенькою встала її онучка.

“Танюшка заступила , я злякалася, на старість отаке. Малою пережила війну, на тобі знов автомат на тебе наставили”, – розповіла Ольга Мусіївна.

ФОТО: Суспільне Чернігів

85-річна Ольга Мусіївна

Ці напівруїни – будинок 60-річної Світлани Горбонос. У ньому вона проживала разом з чоловіком Василем. Увечері 2 березня росіяни поцілили в їх хату із танку. Світлана отримала травму голови, її чоловік та сімдесятирічна сусідка, яка на той момент переховувалася в Горбоносів — загинули на місці від уламків. Лише на ранок Світлана прийшла до тями і приповзла до сусідів.ФОТО: Суспільне Чернігів

Будинок Світлани Горбонос

“Навіть в страшному сні не могла уявити, що таке з нами трапиться. Тут усе повивертало, це ж якої сили був той розрив, отой снаряд, як він вибухнув, що тут і дах підняло тоді на місце його поставило, все розворотило, стіна лопнула. Тільки пам’ятаю той вогняний шар і все. І за одну секунду все, повбивали людей і життя зламали”, – каже Світлана.

Попри пережите, жінка хоче повернутися до хати, в якій прожила 35 років та в якій виросли її діти та онуки:

“Не хочу я другої хати, я хочу жити саме тут. Мені тут все про нього буде нагадувати, мені тут і ближче до нього на могилку їздити. Казала онучка — бабуся, ми тобі нову хату купимо, гарну. Кажу, не хочу ,я хочу саме свою. Щоб внуки сюди приїздили. Я сильна, я витримаю”.

У Лісових Сорочинцях підраховують збитки, які зазнало село від росіян. Людям гарантують допомогу із ремонтом будинків, які пошкоджені внаслідок обстрілів. Староста Ірина Іваншина каже — село потроху оговтується від пережитого:

“Ну, ми вже все це пережили, ми позбирали сміття після них, засипали колії після всіх танків щоб і духу їхнього тут не було і забули про це. Я розумію, що війна ще не закінчилася, але надіюся, що вона закінчилася для нас”.

Детальніше у відео: