“Ми не боїмося воювати з росією. Ми готуємося”. Навіщо Фінляндія вступає в НАТО

 

 

 

 

Після десятиліть нейтралітету Фінляндія збирається вступити до НАТО. Попри економічну залежність від російських туристів, деякі жителі прикордонних регіонів закуповують харчі на 72 години, перевіряють бомбосховища і морально готуються давати відсіч російському вторгненню.

ВВС дослідила, як там стався злам у свідомості суспільства.

12 травня президент Фінляндії Саулі Нііністо та прем’єр-міністр Санна Марін оголосили, що підтримують вступ країни до НАТО.

Далі свою позицію має оголосити парламент. Ймовірно, це станеться впродовж кількох днів.

Проте жителі прикордонних із росією регіонів визначилися вже давно.

“Коли росія розпочала війну в Україні, ми відчули, що на якомусь етапі, можливо, ми можемо бути наступними, – розповідає ВВС місцевий житель Юсо. – Я служив в армії. Якщо буде треба захищатися, ми будемо це робити, таке вже було в нашій історії”.

“Я вже підготувався на випадок, якщо треба буде йти (воювати)”, – додає він.

Юсо – менеджер у барі в прикордонному з росією містечку Лаппеенранте. Звідси до російського кордону 25 кілометрів. Він каже, що більшість його знайомих – за вступ Фінляндії до НАТО.

Раніше він вагався, але після російського вторгнення в Україну аргументів “за” НАТО стало більше.

“У нас є сусід – росія. І ніколи не знаєш, що вони збираються робити”, – каже він.

Таких у Фінляндії більшість.

У порівнянні із довоєнним часом підтримка членства Фінляндії в НАТО зросла у 2,5 раза. За опитуваннями видання Helsingin Sanomat та компанії Kantar TNS, якщо у січні цього року за приєднання до НАТО були лише 28% фінів, то у березні ця підтримка зросла до 54%, а до травня вже майже три чверті населення (73%) підтримували вступ Фінляндії до НАТО.

Під час опитування противники вступу визнали, що найголовніший аргумент для них – страх зіпсувати відносини із росією, – це потягне за собою втрати і для туризму, і для сфери послуг.

“Ми все ще сусіди”

Вздовж кордону із Росією у Фінляндії побудовані десятки торговельних центрів. Усі вони розраховані на росіян. Нині вони частково закриті, а частково працюють із обмеженнями
Підпис до фото,Вздовж кордону із Росією у Фінляндії побудовані десятки торговельних центрів. Усі вони розраховані на росіян. Нині вони частково закриті, а частково працюють із обмеженнями

За даними фінської державної маркетингової організації Visit Finland, у 2018 році третина туристів в країну приїжджали із росії. За рік, що передував пандемії, росіяни витратили у Фінляндії 650 млн євро. Це приблизно 21% від загальних витрат туристів, які відвідали країну того року.

У випадку війни жителі прикордонних регіонів не лише опиняться першими на шляху російської армії, але й втратять більше за інших, адже саме тут російські туристи залишали найбільше грошей.

“Війна турбує нас більше, ніж економіка. Економіка у Фінляндії є стабільною. російські туристи зникли майже три роки тому через коронавірус, і ми впоралися без російських грошей”, – каже Юсо.

Але якщо Юсо може впоратися, то Мухаммед, який живе у тому ж Лаппеенранте, може прогоріти.

Він володіє торговельним центром за три кілометри від кордону. 99% його клієнтів – росіяни. Зараз покупців майже немає. Магазин працює з продажів в інтернеті, але це лише 15% від колишнього обігу.

Мухаммед чекає, коли країни знімуть обмеження на поїздки через кордон, і сподівається, що росіяни повернуться.

“Якщо не буде якихось нових обмежень через війну, то, гадаю, ми швидко відновимося. Якщо будуть, це буде не дуже добре”, – каже він.

Мухаммед проти вступу Фінляндії до НАТО. Він не хоче зайвий раз злити росію. Проте він сподівається, що серед людей нічого не зміниться.

“Звичайній людині – мені чи сусіду, чи будь-якому росіянину – байдуже, вступимо ми до НАТО чи ні. Це нічого не змінить у житті людей”, – каже він.

Таких торговельних центрів вздовж кордону – десятки. Половина з них закриті, інші працюють із обмеженнями. У самому Лаппеенранте торгівці втрачають гроші щоденно.

Без російських покупців у фінських торговців настали важкі часи
Підпис до фото,Без російських покупців у фінських торговців настали важкі часи

Сергію належав магазин хутра в центрі міста, але він закрився одразу після падіння рубля у 2015. Потім Сергій опікувався постачанням харчів у магазин Мухаммеда, але і цей бізнес занепав. Сам Сергій поїхав до Італії

“Я не знаю, що вони там будуть робити”, – каже він.

Магазини, розраховані на місцевих покупців, також мають складності.

Керівниця торговельного центру в Лаппеенранті чекає на повернення російських туристів
Підпис до фото,Керівниця торговельного центру в Лаппеенранті чекає на повернення російських туристів

Касрі керує торговельним центром у Лаппеенранті. За її словами, близько третини клієнтів приїздили з росії.

“Кожного дня ми втрачаємо продажі, при чому по всьому місту, – визнає вона. – Але я вірю і сподіваюся, що вони повернуться. Ми все ще сусіди, ніхто нікуди не переїхав”.

Цілковитий прагматизм

До пандемїї в Лаппеенранту приїздили майже два мільйони російських туристів щороку (це приблизно половина усіх росіян, які приїздили до Фінляндії). Після того, як цей потік припинився через пандемію, місто втрачає по мільйону євро на рік.

Мер міста Кіммо Ярва вважає, що через вступ Фінляндії до НАТО росіяни можуть і не повернутися.

“Ми чекаємо і сподіваємося, що повернуться. Але я не впевнений щодо їхнього ставлення до Фінляндії”, – каже він.

А от ставлення фінів до звичайних людей по той бік кордону, за словами мера, не змінилося.

“Є відносини між фінами та росіянами по обидва боки кордону. Моя дружина із росії, вона є громадянкою Фінляндії, прожила тут половину життя. В нас щасливий шлюб, – каже він. – Думаю, фіни вважають, що це війна путіна.”

У Лаппеенранті живе понад три тисячі росіян, багато з них приїхали ще у 1990-ті. Батьки Ксенії живуть тут понад 20 років, сама вона виїжджала до росії, але у підсумку повернулася до Фінляндії.

У прикордонних районах Фінляндії російською перекладені і меню, і банери, і оголошення про продаж квартир
Підпис до фото,У прикордонних районах Фінляндії російською перекладені і меню, і банери, і оголошення про продаж квартир

Вона каже, що росіяни тут бояться війни – так само як і фіни.

“В мене однокласниця казала, а що, як нас також будуть бомбити? Але я сподіваюся, не будуть. Гадаю, і фіни так само бояться”.

Кіммо Ярва каже, що не бояться, а готуються.

“Багато хто закуповує їжу на 72 години. На рівні міста ми перевірили наші бомбосховища, ми підготувалися до можливих гібридних атак”, – розповідає мер.

Він визнає, що нині у Фінляндії росіянам менше довіряють.

Сам він, наприклад, підтримує вступ до НАТО:

“Такій маленькій країні, як Фінляндія, потрібні друзі, особливо, коли у Європі йде війна”.

При цьому він радий російським туристам. І суперечностей мер Лаппеенранте тут не вбачає. Каже, що то є цілковитий прагматизм.

“Пам’ятають Зимову війну”

Що ж до побоювань з приводу війни з росією, то для фінів це не паніка, а історичний досвід.

Гарік живе у 200 метрах від російського кордону. При цьому, за його словами, якогось особливого ставлення до росіян він не має. Позиції щодо НАТО він теж не має.

“НАТО – не моя справа”, – каже він.

“Гадаю, що росія не перетне кордон. думаю, вони все ще пам’ятають Зимову війну”.

Мерія Лаппеенранте розташована навпроти памятника фінським воїнам, які загинули під час Другої світової війни
Підпис до фото,Мерія Лаппеенранте розташована навпроти памятника фінським воїнам, які загинули під час Другої світової війни

Впевненість фінів у здатності захистити країну є практично повсюди.

І пояснюється тою ж Зимовою війною. Саме вона призвела до тривалого нейтралітету з питання членства у НАТО, і до різкого зростання підтримки альянсу серед населення країни.

Зимова війна почалася у 1939 році, коли СРСР напав на Фінляндію. В результаті країна втратила десяту частину території, але витримала під натиском Червоної армії, попри значну кількісну перевагу росіян.

У Фінляндії пам’ятають це на усіх рівнях: Гарік не боїться війни, попри близькість кордону, а мер Лаппенранте працює у кабінеті з видом на пам’ятник фінським солдатам, які загинули під час Зимової та Другої світової війн.

Те, як Фінляндія відбивалася від СРСР, пам’ятають і в Гельсінкі.

“Фінляндія зберегла незалежність, і в цьому сенсі це була перемога, – каже фінський політолог Туомас Форсберг. – Згодом люди змогли порівняти себе із Балтійськими країнами (які були окуповані Радянським Союзом)”.

Фіни чинили такий запеклий спротив, що, за словами професора Юхана Аунеслуома, СРСР став вважати повну окупацію країни не вартою потенціальних втрат. “Замість цього СРСР вирішив сконцентруватися на Берліні та Центральній Європі, а Фінляндії дав спокій”, – каже історик.

Проте за підсумками Другої світової Фінляндія опинилася на боці тих, хто програв, і увійшла до сфери впливу Радянського Союзу.

“Позиція СРСР мала велике значення у внутрішній політиці Фінляндії, каже Юхан Аунеслуом. – Радянський Союз постійно стежив за тим, щоб Фінляндія знала своє місце. Наприклад, Фінляндія навіть і думати не могла про вступ до ЄС до розпаду СРСР”.

Після розпаду СРСР Фінляндія припинила бути його “сателітом”, і у 1995 році вступила до ЄС, що тоді розуміли як гарантію безпеки.

Балтійські країни та країни Варшавського блоку, яким за радянських часів пощастило менше, вже тоді заявили, що приєднаються і до НАТО. А Фінляндія замість цього стала розвивати свої збройні сили.

“Не боїмося захищати себе самі”

“Фінляндія не відмовилася від строкової військової служби із очевидної причини. Все ще зберігалися сумніви з приводу росії, – каже Туомас Форсберг. – Після завершення Холодної війни Фінляндія купила зброю за дуже хорошими цінами у тих, хто хотів цієї зброї позбавитися”.

Юсо
Підпис до фото,Юсо, менеджер бара у прикордонному фінському містечку, каже що готовий воювати, якщо буде треба

Уся фінська політика, за словами експерта, була спрямована на те, щоб країна зберегла можливість впоратися із кризою самостійно. Юсо, який живе у Лаппеенранте, не єдиний фін, готовий воювати.

Військовий вишкіл мають понад мільйон фінів, ще близько 300 тисяч офіційно зараховані до резерву і періодично проходять збори. Ще 30 тисяч – це професійна армія та строковики, які служать від пів року до року.

Завдяки цьому навіть із населенням у 5,5 мільйонів фіни впевнені у тому, що відіб’ють будь-який напад.

Попри наміри вступити до НАТО, фіни впенені, що зможуть захистити себе і самі
Підпис до фото,Попри наміри вступити до НАТО, фіни впевнені, що зможуть захистити себе і самі

“Плюс від членства у НАТО в тому, що ми зможемо отримувати військову допомогу, – каже Туомас Форсберг. – Але яку б допомогу не отримала Фінляндія, ми не боїмося захищати себе самі”.

Виникає запитання: навіщо тоді потрібно НАТО? За словами експертів, фінів розлютили заяви президента Путіна про те, що НАТО має покінчити з політикою відкритих дверей.

“Дуже важливо, хто вирішує, – каже Юхан Аунеслуом. – Виглядає так, що росія намагається відновити сферу впливу вздовж свого кордону. А в нас є із ними кордон. Виникло відчуття, що росія намагається відновити те, що вона сама втратила, і нам, фінам, стало некомфортно”.

Як і більшість фінів, він був проти вступу до НАТО. Але 24 лютого все змінилося.

“Якщо Путін виявився здатним піти на це, то на що ще він може піти? І чому, в такому випадку, він має зупинитися на Україні? – розмірковує історик. – Ми маємо бути готові до того, що досі виглядало неможливим – до двостороннього конфлікту”.

Оксана Антоненко

ВВС, Гельсінкі-Лаппенранта

bbc.com

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на   наш Telegram

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.