Міг врятуватися, але пішов попередити інших: ніжинця Ігора Козубенко нагородили посмертно…

Ніжинець Ігор Козубенко загинув у перші хвилини війни, коли перші крилаті ракети росіян вдарили по Ніжину 24 лютого о 4-й годині ранку. Тоді Ігор Козубенко ніс бойове чергування на контрольно-диспетчерському пункті (КДП – башта з якої здійснюється управління польотами) Ніжинської авіабази ДСНС. Перша крилата ракета вдарила по аеродромному нафтосховищу.

Єдине, що встигає сказати Ігор батькові телефоном: «Тату, здається почалася війна!».

Не договоривши, Ігор починає діяти, не по інструкції, розповідає батько Сергій Козубенко:

– Він був керівником польотоів на аердоромі ДСНС. Капітан, повинен був у липні отримати звання майор. Перші хвилини о 4.20 була ракета.
О 4.10 була ракета по Ніжину, ми прокинулись, він мені дзвонить з КДП, “Тату, ти чуєш? Війна, я зараз” і відключився.
Він побіг, бо там була чергова зміна, куди входили метеорологи, парашутисти і істопник. Він побіг їх будити – начальника метеослужби та ще одна дівчина там була.

Він мав час врятуватися, але пішов попередити інших, бо для Ігоря найголовнішим завданням було врятувати колег. На той момент по військовий вертикалі йому підпорядковувались всі на башті, його слова були наказом для всіх, як виявилось останнім.

Сергій Козубенко, батько:
– Начальник метеослужби, коли Ігора вбили дякував за те, що Ігор його врятував. Казав, що Ігор стучав ногою у двері, а він кричав йому “Дай поспати!”.
Тоді Ігор почав вибивати двері, а потім побіг до парашутистів, але вони надто довго думали, тож вискочити встигли істопник і метеорологи.
Ігор побіг за курткою, бо був у комбінезоні і тут ракета. Окрім Ігора загинули ще 4 осіб – серед яких 2 парашутисти, поліцейський-полковник.

Ігор встиг наказати покинути башту начальниці метеослужби авіазагону та 2 черговим. Не знайшовши інших, Ігор піднявся на башту пункту забрати свої речі
і в цей час о 4.20 по КПД вдарила третя крилата ракета.

Від надпотужного вибуху КДП (висота якого з 5-ти поверховий будинок) розлетівся на шмаття.
Сергій Козубенко, батько:
– Полетів на аеродром, а там усе розвалено. Я став кричати “Ігор, Ігор”, вже рятувальників було близько 60-ти чоловік, допомагали розбирати завали.

І тут прибіг черговий і каже, зараз ще один буде ракетний удар. Всі розбіглися, а я один там залишився шукати далі. Аби він був на самому верху башти, то він би під цеглою не лежав, його б викинуло, тож скоріш за все, ракета прилетіла, коли він піднімався у свою кімнату. Тіло було практично неушкоджене, син лежав, як живий.

По інформації розвідки, в той ранок по Ніжину бив дивізіон оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер-М» з КР «Калібр-СМ» (сухопутний варіант флотської крилатої ракети «Калібр») 448-ї ракетної бригади РФ під керівництвом полковника Дмитра Миколайовича Мартинова розташованої під білоруським «братським містом» Мозир.
Ракета йшла наднизько і вдарила по КДП на висоті 6 метрів. Загинули всі, хто знаходився в башті.

Список усіх загиблих:

Капітан служби ЦЗ Козубенко Ігор Сергійович (керівник польотів 1989 р.н.);
Прапорщик служби ЦЗ Москаленко Олег Миколайович (спецзв`язківець 1980 р.н.);
Прапорщик служби ЦЗ Вялий Анатолій Анатолійович (служба ПДС 1988 р.н.);
Прапорщик служби ЦЗ Миколенко Вадим Сергійович (служба ПДС 1990 р.н.);
Полковник поліції Яцик Олександр Анатолійович (правохорний контроль 1982 р.н.).

Ігор Козубенко не дожив кілька місяців до свого 33-річчя, без батька залишилась 10-річна донька, а батьки втратили свого 2-го сина. Старший помер від лейкемії.

Ігора Козубенка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Нині в Ніжині розглядають питання, аби перейменувати вулицю, на якій жив Ігор (Зої Космодем’янської) на честь капітана Козубенко.