Готовий знову вбивати та заробляти гроші – бурят, що майже місяць жив на Ніжинщині

 

 

 

 

На ютуб-каналі Volodymyr Zolkin, який має більше 1 млн. підписників і який відомий багатьом українцям через багаточисельні інтерв’ю з російськими військовополонений 21 грудня з’явився запис бесіди бурята старшого лейтенанта Тимура Алсаєва Дашевича з напарником по каналу Володимира Золкіна Дмитром Карпенком. До речі, сам Дмитро під час спілкування з Алсаєвим повідомив, що він сам родом із Чернігова.

У свою чергу Тимур сказав, що потрапив на територію Чернігівської області 24 лютого зі сторони Брянської області (рф), у складі БТГр №1 (артиллерійські з’єднання з великою кількістю розвідки і піхоти) 1-ї роти – численністю близько 500 осіб. Про чисельність понесених втрат в ході перерубування на території Чернігівської області чоловік відмовився розповідати.

У сам обласний центр Алсаєв не потрапив, бо ЗСУ підірвали міст на потрібному напрямку, тож довелось перебувати у лісопосадках та селах. Сам він майже місяць жив у селі Шевченкове (Ніжинського району).

Алсаєв зізнався, що їв домашні консервації з того будинку, де він жив та брав теплі речі господарів.
Також він розповів, що під час перебування в Україні члени сусіднього підрозділу вживали спиртні напої, в ході чого сержант застрелив старшого лейтенанта. Прізвищ учасників інциденту при цьому Алсаєв не називає.

1 квітня підрозділ Алсаєва покинув територію Чернігівської області і повернувся до Брянської області (рф).

16 квітня Алсаєв із співслуживцями був уже на території Луганської області. Зазначив, що після виходу з Чернігівської області відказників не було.

Після поранення на Сході України потрапив до лікарні, а на зароблені на війні кошти купив квартиру у новобудові в Улан-Уде за 4 млн. рублів (столиця республіки бурятія рф). Дітей у нього нема.

Алсаєв каже, що у стрілкових боях участі не приймав, тож чи вбив когось йому невідомо, адже “працював” лише на придушення вогню.

Після покупки квартири військовий повернувся в Україну (Сватове) 1 листопада, і йому дали у підпорядкування взвод з 20-30 чоловік з числа мобілізованих (вік 21-50 років). Звідти вони поїхали на позицію. Повоювавши 2 тижні Алсаєв потрапив у полон 15-го листопада.

Тимур розповів, що серед мобілізованих були такі, що прибули по повістці але і добровольці.

Потрапив Алсаєв у полон за досить кумедних обставини. Вище керівництво повідомило, що у ближній посадці чутно голоси і треба перевірити, хто це — свої чи чужі. Тож старший лейтенант, порушивши устав відправився у розвідку сам, замість наказати зробити це підлеглим.
Українські військові почали кликати його до себе (ймовірно на російській мові, так як багато українців розмовляють саме російською у побуті) і він подумавши, що це росіяни вийшов до групи військових ЗСУ. Таким же методом вони підманили ще одного члена взводу, заставивши і самого Алсаєва його покликати.

В ході бесіди стало зрозуміло, що Тимур, якщо йому вдасться попасти в обмінний список, готовий знову повернутися в Україну, аби вбивати та заробляти гроші.

Gorod.cn.ua, за матеріалом Volodymyr Zolkin

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь