Як відомо, новостворений Ніжинський район об’єднав у собі 17 громад. Великі й малі, самодостатні й не дуже. Кожна із них має певні особливості, свої досягнення й недоліки. Сьогодні піде мова про Крутівську територіальну громаду, керує якою відома в районі та області постать – Олег Бузун, котрий свого часу очолював райдержадміністрацію, а тоді районну раду. Із ним наша розмова.
– Олеже Віталійовичу, в чому Ви бачите головне завдання роботи громади?
– Скажу навіть не думаючи – у наповненні місцевого бюджету. Тільки позитивна динаміка його дохідної частини дає можливість громадам планувати фінансування тих чи інших проєктів програм діяльності сільської територіальної громади. Наступним, не менш важливим завданням для громади та і для голови відповідно – є відкритість та прозорість бюджету, який потребує публічної звітності. Так, зокрема, обговорення дохідної та витратної частин бюджету вже відбулися в усіх старостатах нашої громади. У центральній садибі, у Крутах, плануємо провести обговорення на зустрічі із жителями старостату, під час звіту голови, у вересні. Крім того, бюджет обговорюється на сесіях і виконкомах. Він є обов’язковою складовою таких заходів. Сесії проходять доволі часто. І позачергові – також. Вони відбуваються по три разу на квартал. Хочу сказати, що у воєнний час законодавство дозволяє не проводити сесії. Голова здатен одноособово приймати рішення, в тому числі – й по бюджету, але я жодного разу цим не скористався. Ми завжди приймали бюджет тільки колегіально.
– Давайте тепер перейдемо до цифр.
– На останній нараді у голови облвійськадміністрації В’ячеслава Чауса прозвучало – Крутівська громада за підсумками виконання дохідної частини увійшла в пятірку(!) найкращих громад Чернігівщини. А їх всього – 59. Вагома частина коштів до нашого місцевого бюджету була залучена від військових. У порівнянні з Ніжинською чи тією ж Бахмацькою громадою це сума значно менша, але для нас це суттєво. Є й інші досягнення.
– Конкретизуйте, будь ласка.
– Не так давно ми провели земельні торги. І заробили на них майже 800 тисяч гривен, продавши право оренди всього на 56 га землі. Хочу наголосити – не землю продали, а право оренди на неї. Торги провели через Проззоро. Відтепер ця сума буде приходити щороку у бюджет громади. Законодавство дозволяє робити лот не більше 20 га. На торгах було 5 учасників.
– Що підштовхнуло Вас на цю ідею?
– Досвід Плісок. Так робила сільський голова Марина Вірко. Ця практика надзвичайно продуктивна. Правда попередні роки це робилося простіше, ніж зараз. Нам довелося шукали фахівців по усій Україні. На Полтавській платформі продавали. Треба було знайти ліцитатора, а таких спеців не так уже й багато
– А як щодо власних доходів?
– За підсумками півріччя вони виконані на 165%. В цілому бюджет, із врахуванням трансфертів,- на 125%. Створюючись у складних умовах, Крутівська громада прогнозувалася, як не самодостатня. Чотири роки нам не дозволяли об’єднуватися. Весь час говорили: «Вам півмільйона не вистачить. Як мінімум». Ми ж довели – дрібненька громада може жити.
– Цікаво, а за рахунок чого?
– Стоїмо, якщо можна так сказати, на трьох китах. Перший – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)., який займає левову частину. У нас він майже 60%. За згаданий період вдалося залучити кошти від перебування військових на території громади. Це вагоме джерело. Але все ж таки на сьогоднішній день, на мою думку, немає справедливого розподілу зарахування саме цієї частки ПДФО до місцевого бюджету. Переважно вони йдуть у великі міста. Маленькі ж громади не доотримують цього виду податку. Наприклад, у Бахмачі знаходиться батальйон, а у невеликій громаді – менший військовий підрозділ, скажімо – рота. А вся сума відрахувань йде у штаб батальйону. І великі міста сьогодні у цьому виграють. ПДФО – основа формування будь-якого бюджету. Тому законодавцю бажано це переглянути. Зрозуміло – в країні військовий стан, зараз все складно. Але життя ж продовжується.
Другий, я вже про нього згадував, – земля. На початку липня провели аукціон продажу права оренди землі. 56 га на 5 лотів. Громада надалі обов’язково продовжуватиме цю тему. Держкомземи гаяли час 10-літтями. Так, вони радили це робити, але особисто нічим не сприяли. Ще й до цього часу значна частина земельних документів «зависла». І ми зараз, в технічному плані, зіштовхується із серйозними проблемами. Немає повної бази даних. Отих технічок, договорів. Така картина, до речі, тільки в Чернігівській області. Дивлячись на нас, таким шляхом намагається йти і Талалаївська громада. Вона, до речі, має непоганий потенціал.
Третій – місцеві податки і збори (МПЗ). Ми щорічно їх корегуємо. У цьому році, до речі, передивилися, як то говориться, у бік зменшення для людей. Бо вважаємо, що краще хай вони платять менше, але всі(!). Тим більше, що по Крутах ця категорія податків була зависока. Між населеними пунктами громади податки мали великі розриви. Наприклад, коли у Бурківці платили 30 грн. за 25 соток присадибної ділянки, то у Печах – 500. А це для селянина сьогодні забагато.
– А які, на Вашу думку, є перекоси в місцевій бюджетній політиці?
– На моє тверде переконання, як людини з достатнім досвідом керівника, держава, коли передає громаді повноваження, має ще передавати на це й ресурси. Сьогодні з районного рівня на рівень громади перевели практично всі повноваження. Навіть ті, які могли б залишитися на рівні району..
От зараз, наприклад, до нас звертаються люди стосовно підтримки по догляду за інвалідом. Це чисто державна функція, фінансувалася вона раніше із держбюджету, працювало ціле управління соціального захисту населення в районі. Ніжину, Бахмачу, Бобровиці така справа по плечу, а для невеликих громад це дуже серйозне навантаження на місцевий бюджет. І хотілося, щоб тут держава з розумінням відносилася до передачі таких повноважень. І, безперечно, ресурсу під них. Це перше. Далі. У цьому році ми не отримували освітянської субвенції. Взагалі. І законодавець не цікавиться, яким чином громада заповнить прогалину на фінансування педагогів. Ліквідовувати її, сумою до 2 млн.грн., ми змушені заощаджуваннями громади. А ці кошти можна було б витратити на благоустрій: плитку покласти, дорогу налагодити, вуличне освітлення провести чи ремонт амбулаторій.
Соціальний захист, освіта і медицина, на мою думку, це – державні послуги. Передали громадам послуги – передайте і ресурс. А все, що стосується ремонту приміщень та автотранспорту, того самого пального, тут справа – громади.
– Хотілося, щоб Ви ще й планами поділилися.
– У першу чергу бажаємо забезпечити якісну освіту. Ми маємо два повноцінні навчальні заклади – у Крутах і Хорошому Озері. І це рятує нас. Сумно, але школу в Перебудові змушені закривати. Іншого виходу громада не бачить. А от саму будівлю намагаємося зберегти, так само, як і Бурківську. Хочемо відремонтували дах у Крутах. До речі, розробили та подали на конкурс проєкт (на 400 тис. грн.). Треба дообладнати укриття. Крім того ведемо перемовини з «Дружбою-Новою». Вже підписаний договір про забезпечення навчального закладу питною водою. Хочемо пробурити свердловину глибиною 100-120 метрів, завести воду у школу і зробити кювет. Бо вода із глибини 40 метрів перенасичена залізом і пити її не бажано. А ще будемо перекривати дах у амбулаторії. Все це у Крутах.
Ще такий факт. Серед громад Ніжинщини ми на другій сходинці (після Вертіївки) по залученню у суспільно-корисних роботах тих людей, хто стоїть на біржі. А їх по селах громади 120 чоловік. За рахунок цього ми використали із державного бюджету 600 тис.грн. За ці гроші поставили паркани в Бурківці та Хорошому Озері (в останньому – на 140 метрів). Навели лад на кладовищах, упорядкували узбіччя доріг та зупинки, сплели енну кількість сіток і підготували сухпайки для військових. Із 600 тис. грн. – 120 тис. грн. залишилися у місцевому бюджеті (у вигляді ПДФО). Це пристойні кошти. У цьому руслі ми плануємо рухатися й далі. Бо тут триєдина вигода: зайнятість, місцевий бюджет, благоустрій. Все це громаду тільки розвиватиме. На цьому давайте й завершимо нашу розмову.
– Дякую за інформацію.
Спілкувався Олександр Василенко
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
