«Буду плести, допоки руки братимуть…»

Нещодавно ми писали про Височанський волонтерський осередок «Незабудки», одна з організаторів якого – Ірина Мисник, яка активно займається волонтерською діяльністю. Створює пункти, де в день і вночі кипить робота, щоб допомогати нашим захисникам. Учасники цих осередків – люди різних професій і різного віку.

Наймолодша учасниця, яка разом з мамою плете сітки – однорічна Злата Дорошенко, а найстарша – Іваницька Дарія Федорівна. Їй 90 років.
Дарія Федорівна народилась та проживала все життя в селі Галайбине Височанської громади, але вже 10 років живе у доньки Валентини у селі Високе. Все життя – невтомна трудівниця, добра господиня, Мати-Героїня, адже має 6 дітей, 15 онуків, 36 правнуків, 3 праправрануків

-Квіти любить понад усе! В нас дуже багато квітів, виписуємо, замовляємо, садимо різні, щоб мама тішилась і раділа, – говорить донька Валентина. – Ще вона все життя в’яже гачком килимки різної форми, і коли почула, що волонтерам треба допомога у в’язані поясів для військових, відразу погодилась, адже болить душа за наших захисників. Тричі на день молиться за дітей, внуків, правнуків, праправнуків, і молиться за хлопців-захисників і за найскорішу Перемогу. На сьогодні вже зв’язала 36 поясів для військових, розміром 50х40.

-Буду плести, допоки руки братимуть, поки дозволяє здоров`я, – говорить Дарія Федорівна.
Як добре, що є такі люди, які згуртовують такі волонтерські осередки для спільної праці, для допомоги нашим захисникам, для наближення довгоочікуваної Перемоги.

Дякуємо вам, від імені кожної людини, за клопітку і нелегку працю, людяність та творчість. Нехай добро, яке ви робите, повернеться до Вас сторицею.
Підготувала Марина Ігнатенко

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь