У Ніжинському краєзнавчому музеї ім. Івана Спаського експонується виставка творчих робіт викладачів та студентів КЗ “Ніжинського фахового коледжу культури і мистецтв ім. Марії Заньковецької”. Вона отримала назву “Дух Різдва”.
Виставка буде відкрита з 20.12.2023 до 20.01.2024 р. Вона присвячена сучасним переживанням українців напередодні Різдва Христового. Це війна, повітряні тривоги та незнання майбутнього. Тут ви можете зустріти гобелени, вишивку, витинанки, вироби з кераміки, які виконувалися у найрізноманітніших техніках.
Техніка ручного ткацтва створюється на спеціальному станку. Спочатку ретельно продумують композицію і розробляють ескіз того ж розміру, що й майбутнє полотно. Потім його приєднують до рами і починається ткання малюнку. Після завершення роботи майстер знімає виріб зі станка і отримує витвір мистецтва. Та гобелен “Зимовий ранок” викладача Наталії Постол має свою родзинку. Виріб виконаний безпосередньо на рамі, без використання станка. Саме це надає відчуття легкості та напівпрозорості.
Просторова декоративна композиція “Незламність духу” студентки Яни Силенко під керівництвом Є. Ю. Липовецької також виконана у цій техніці. Та за рахунок того, що нитки основи не заткані, створюється ефект “мереживості”. Тобто деякі деталі пропущені з однієї сторони, але вони присутні з іншої. Таким чином малюнок ніби доповнює сам себе. Витинанки — ще одна цікава техніка. Як і в будь-якій роботі створюють ескіз, потім підбирають кольори і згодом вирізають основний елемент. Складність полягає у тому, що композицію потрібно продумати так, щоб робота залишалася цілісною, тобто вона має бути вирізана з одного аркуша. Щоб додати витинанці фарб, під основну частину підкладають шматочки кольорового паперу. У цій техніці представлені експонати “Сумний Святий вечір” Валерії Ровної, “Сімейне Різдво” Тамари Катвицької та інші. Різблення по дереву — один з найпоширеніших видів декоративного мистецтва, який полягає у знятті певного шару матеріалу за допомогою спеціальних інструментів.
Художня різьба “Різдвяна коза” Анни Утенко під керівництвом викладача О. І. Панченка — дитяча гойдалка,прикрашена багатофігурною композицією, що вирізана з цілісного шматка дерева. Це надзвичайно філігранна, тонка робота, у майстра якої немає права на помилку. Також у цій техніці виконана дитяча гойдалка “Ластівка” Юрія Ващенка. Техніка гарячого батику — розпис тканини, при якому певні ділянки полотна не повинні бути зафарбованими. Для цього ефекту використовують резерв — спеціальну суміш на основі воску, парафіну або вазеліну. Саме резервом наносять контур малюнку або місця, які за ескізом не матимуть кольору. Далі використовують спеціальну фарбу для тканини. Після виконання розпису починається останній етап у роботі з технікою гарячого батику — ліквідація резерву. У цьому допомагає розігріта праска та папір, що вбирає у себе розтоплену суміш. (“Віхола” Анни Біленко, “Янгол” Катерини Білоус).
Найяскравіший експонат — дерев’яна ялинка, прикрашена керамічними різдвяними іграшками (спільна робота студентів під керівництвом викладача Н. М. Постол). Вироби виконані у техніці ліплення: сформовану прикрасу розписують та покривають глазур’ю. Вона має назву “полива”. Складність роботи з керамікою полягає у тому, що потрібно правильно запекти. Адже якщо знехтувати правилами запікання, виріб буквально розірветься.
Навіть під час війни українська культура розвивається. Мистецтво — це тихий закуток, у якому можна заховатися від жорстокого світу, мотивація жити, а не існувати або ж просто насолода для очей та розуму.
Софія Купрій
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
