Новобасанська громада на повні груди вдихає свіже повітря й ще оговтується від пережитого. У найменших деталях люди пам’ятають, що відчули, коли ненависний ворог ступив на їхню землю.
Військова техніка з рф почала заїжджати в Новобасанську громаду з 27.02.22 р. В обід 27 лютого бронеколона в кількості 300 одиниць заїхала в село Новий Биків, а наступного дня рушила в село Нова Басань. Загалом за 3 дні через Новий Биків проїхало до 2000 одиниць різної військової техніки з особовим складом. Коли в Київській області почали обстрілювати колону, вся ця армада зупинилася в селах Новий Биків та Нова Басань. Тут розташовувалось орієтовно від 4000 до 5000 особового складу.
У перший день же день “окупації” (беремо у лапки, бо попри всі жахіття війни, стверджують, що окупації тут не було, велися бойові дії) було розстріляно 6 ні в чому не винних молодих хлопців, мешканців Старого Бикова. Оркі пояснювали це “поганою зустріччю асвабадітєлєй”.
Розстріляні: Гладкий Богдан, Могирчук Олександр, Явон Олег, Явон Ігор, Путята Володимир, Василенко Олександр.
Ось так, цинічно і безсердечно позбавили життя просто із-за своїх безпідставних підозр, не маючи на це щонайменшого права, переступивши через усе людське… Хоча про що ми, оркі – це ж не люди…
У підвалі біля Будинку культури вони утримували підозрілих, на їхню думку, осіб, тут їх били і катували.
Ось у цьому підвалі…
Звозили полонених із ближніх сіл. Затримані були з Бобровицької, Лосинівської та Київської громади. Всього 17 осіб.
Трьох затриманих в останню ніч перед виходом оркі розстріляли на кладовищі в селі Новий Биків.
Серед цих розстріляних один був із Лосинівки, його звали Михайло Івашко. Чоловікові було за 60. Інші двоє – Лисак Олександр і Володимир Вовк – із села Стара Басань Бобровицької громади, молодші, їм було за 30.
За що їх затримали – ніхто не знав. Одного упіймали, коли вийшов купити хліб. В голові не вкладається… Це 21 століття…
Перед розстрілом полоненим дали горілки випити для хоробрості… Та ніхто їх і не боявся. Розповідають, що один з чоловіків, старшого віку, пішов на смерть добровільно, сказавши: “Молодих не чіпайте, забирайте мене”.
Один лежав ось тут при вході, говорять місцеві.
Місце розстрілу одного з полонених чоловіків
А ще два – упали від пострілів трохи далі, на самому кладовищі.
Усіх забрали родичі й поховали.
Цю просякнуту болем історію нам розповів Володимир Тертій, депутат Новобасанської сільської ради.
За час проведення бойових дій в громаді загинуло 16 людей та поранено 13. Було розстріляно ДРГ ЗСУ в складі 4 військових, яких було з їх дозволу поховано на кладовищі в селі Новий Биків. Один із них був замінований орками.
Чи є на світі більше зло за те, що прийшло нищити наші міста й убивати людей? Мабуть, більшого не існує. Їхні руки в крові, та й самі вони тонуть у крові невинно загублених життів. Не буде їм прощення ніколи, і через віки…
Валентина Пильник
Даний матеріал виготовлено за фінансової підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network