15 березня 2023 року Ніжин прощався з Героєм Олександром Кійковим.
З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр став на захист свого міста у складі територіальної оборони. Пізніше ніс службу у Збройних силах України в складі 163-го батальйону 119 окремої бригади територіальної оборони Чернігівської області.
31 грудня 2022 року, під час виконання бойового завдання під Соледаром Донецької області, Олександр Кійков загинув.
Тіло залишалося на полі бою. Про загибель сповістили побратими. А батько отримав сповіщення, що син вважається зниклим безвісти…
Справжній пеклом стало життя рідних і друзів за ті довгі місяці пошуків і очікування хоч якої інформації. І тільки 6 березня 2023 року дізналися, що тіло Олександра знаходиться в Бучі в морзі. Його обміняли в кінці січня під час обміну тілами. Після болючих і невимовно тяжких заходів, нарешті 13 березня Олександр повернувся додому, до рідного міста.
15 березня його поховали на Мигалівському кладовищі, поряд з мамою.
Кійков Олександр Васильович народився 6 січня 1977 року в Ніжині. У 1992 році закінчив місцеву ЗОШ №1, після чого почав навчатися у ПТУ №35, працював оператором на АЗС, водієм у Ніжинському РЕМі, з початком повномасштабного вторгнення працював на посаді старшого лаборанта у Ніжинському агроколеджі.
У вільний від роботи час Саша займався ремонтом і фарбуванням (маляркою) автомобілів, він це любив і прагнув у своїй роботі вдосконалення. Олександр пам’ятав усі автомобілі, які пройшли через його руки. Тому і позивний у його був «Маляр».
Більше за все Саша любив свою єдину донечку Софійку, вона була сенсом його життя, його натхненням, розрадою. І там, під Бахмутом, у тому пеклі, всі його думки були біля неї, і розмови про неї і її майбутнє. Та не судилось татові ростити доньку і радіти її успіхам.
Страшна війна обірвала життя й знищила всі плани.
У Олександра було багато друзів, побратимів, які свято бережуть про його пам`ять, не заростає стежка до його могили. На душі — біль, жаль і сум. Тебе немає і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях.
Царство Небесне і вічний спокій тобі! Слава Україні! Вічна слава Герою!
Хто знав, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.
Друзі та побратими
