До нашої редакції звернувся ніжинець, Володимир Процько. Два роки тому Володимир добровольцем пішов нас захищати, пройшов Бахмут і Соледар. Бачив всього, отримав поранення, стійко тримав там всі удари реальної війни, але удар в тилу, ось тут, вдома, в Ніжині, вибив його з колії.
Зі слів Володимира, ніжинські лікарі відмовили йому в лікуванні, а саме – в наданні медичної реабілітації. Направлення на реабілітацію чоловікові надав ніжинський травматолог Віталій Ляшенко. Діагноз із висновком ВЛК – вивих напівмісяцевої кістки правої кисті з вираженим больовим синдромом, стійкою змішаною комбінованою контрактурою правого променево-зап’ясного суглобу при помірному порушенні функцій. Цю травму Володимир здобув в період проходження військової служби.
Володимир у ЗСУ з березня 2022 року.
Захищаючи Батьківщину, отримав ще й таку травму: множинні дирчасті розриви сітківки обох очей. Тож після лікування в госпіталі, рішенням ВЛК йому надали відпустку терміном 30 днів за місцем проживання. Цей термін минув, зараз Володимир готує документи на списання за станом здоров’я. Військова частина в курсі справ.
Зі слів Володимира, 15 березня 2024 року він пішов до реабілітаційного відділення КНП «НЦМЛ», маючи при собі електронне направлення. Потрапив на прийом до лікаря Володимира Оводовського.
Як пояснив Володимир, лікар повідомив, що “зверху сказали не оформлять”. Хто сказав? Навіщо? З якого “верху”?
Володимир не розумів, а лікар наполягав на пред’явленні ще якихось документів: то покажи висновок ВЛК, то документ, згідно якого ти у відпустці, а то дай карточку. “Розумієте, ця карточка – це був лише привід, щоб мене не приймати, витріпати останні нерви і потягнути час!”, – стверджує Володимир.
З його слів, лікар Оводовський підвищив голос на військового і попросив вийти з кабінету. “На мене на війні командир не кричав, – говорить чоловік, – а в Ніжині почав кричати лікар, який мав би надати допомогу! Де логіка? Чи совість?..
Розраховуючи на справедливість, я пішов до кабінету завідуючої відділенням Тетяни Юрченко. Вона стала на бік Оводовського і навіть намагалася звинуватити мене в тому, що я збираюся напасти на неї! Це дикість… Реабілітації, звісно, ніхто не надав. Я пішов з кабінету ні з чим. Звернувся до поліції, написав заяву, зателефонував на всі можливі “гарячі лінії”. Я цього так не залишу”.
Ось така історія. Виходить, отой шмат паперу, а словами наших лікарів “карточка”, настільки важлива, що за її відсутності, людина, яка добровільно “подарувала” війні 2 роки свого життя, яка, вибачте, по шматках збирала після бою тіла побратимів, яка в 43 роки “завоювала” собі там, під Соледаром, купу діагнозів, не має права отримати гарантовану державою медичну допомогу?!.
За роз’ясненням ми, в телефонній розмові, звернулися до гендиректора лікарні Ольги Швець. Якщо пан Оводовський говорив, що “зверху сказали не оформлять”, то, може саме цей “верх” він мав на увазі? Ольга Володимирівна відповіла, що по телефону коментувати не буде. “Можна зустрітися?”, – поцікавилися ми. “Йде службове розслідування. Поки воно не закінчиться, коментувати не буду”, – такою була відповідь очільниці лікарні.
Запитали у завідувачки реабілітаційним відділенням Тетяни Юрченко. Пані Тетяна теж не надала жодних роз’яснень, зіславшись на те, що без дозволу адміністрації нічого коментувати не може.
Лікар Віталій Ляшенко підтвердив нам, що електронного направлення, виданого ним, мало бути достатньо для того, щоб чоловікові було надано необхідну медичну допомогу.
Але найцікавішою і найабсурднішою була телефонна розмова з лікарем Володимиром Оводовським: “Він (Володимир – авт.) був без карточки. Я попросив його принести карточку. У нас від адміністрації була така установка. Мені завідуюча сказала, що треба контроль.”.
Я відверто обурююся: “То Ви не могли виписати йому нову карточку, якщо вже в цьому причина?”
Відповідь лікаря: “Часу немає. На чому я повинен писати?”.
Тут німа сцена. Скажіть, за що воюють наші хлопці? Чи заслужив хоча б один із них на таке ставлення до себе?..
За що гинуть?
Виходить, немає папірця, то всім байдуже, що тобі болить?
Лікар Оводовський додає: “На дверях висить перелік документів. Це від адміністрації. Там написано: треба електронне направлення і карточка. У мене є завідуюча, від мене це требується. І я повинен це вимагать”.
Крапку ставити в цій історії ми не будемо, бо вона – безліч знаків запитань, на які мають бути відповіді. Наших читачів триматимемо в курсі подальшого розвитку ситуації.
Володимирові – величезна шана і вдячність за захист.
Щодо таких наших лікарів – то тут реально соромно.
Валентина Пильник
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
