Сьогодні – лише другий день жовтня. І знову – День жалоби у громаді. Сумно на душі, бо неможливо передати відчуття, коли доводиться втрачати наших захисників.Неможливо чути крик душі і зраненого серця доньки, яка втратила найдорожчого…
Справді, за ці десять років війни вся Україна вбрана у чорну хустину жалю і туги, болю і непомірних втрат. На жаль, їх число продовжує зростати.
Боляче, що наша громада втрачає кращих.
Станіслав любив життя, свою родину, та найбільше – Україну, за яку віддав життя.
Усміхнений і привітний наш захисник. Добрий син, найкращий чоловік і тато. Справжній друг, колега, побратим… Важко навіть думати про нього у минулому часі.
На жаль, ворог нещадний.
Його втрата назавжди стали терпким болем і для родини, і для всіх, хто знав Станіслава.
Герої, на жаль, вмирають.
Маємо бути вдячними за таку жертовність!
Маємо пам’ятати страшну ціну спокою!
Маємо шанувати усіх Воїнів Небесного війська, які завжди у наших серцях!
Колону шани з тілом загиблого Станіслава Грибка зустрічали з квітами, прапорами на колінах по всьому маршруту руху, віддаючи шану полеглому Герою.
Поховано військовослужбовця на кладовищі по вул.. Грушевського в м. Носівка.
Вічна слава та світла пам’ять Герою!
Пресслужба Носівської міської ради