Відповідний Указ про відзначення нашої землячки президент підписав ще в січні нинішнього року. Однак нагорода чекала, поки Віра Олександрівна мала можливість приїхати в Україну з Німеччини. Вже майже рік родина перебуває там, оскільки у найменшенької, 4-річної Єви лікарі діагностували хворобу серця.
І саме німецька медицина має практику лікування таких вад здоров’я дітей. До того ж, якщо буде потреба в операції, вона буде безкоштовною.
Власне, саме це стало головною причиною у прийнятті рішення про від’їзд. – ділиться у розмові багатодітна мама. Було непросто зважитися, тим більше, старший син, Влад, на той час був вже на фронті. Але ми усвідомлювали, що в Україні не осилимо лікування дитини. І поїхали.
Родина вирушила в грудні 2023 року до Мюнхена. За два тижні перебування в розподільчому таборі їхній родині надали соціальне житло – трикімнатний гуртожиток в м. Пейнсберг, де вони проживають наразі з такими ж українськими родинами.
Дітки шкільного віку відвідують німецьку школу, деякі паралельно навчаються іза екстернатною формою в Носівці. І старша донька, і Віра, і Сергій опановують вивчення мови на курсах, втім всі вони мріють лише про якнайшвидше повернення додому, в Носівку. Як тількибуде ясність щодо стану здоров’я Єви.
А поки вся велика родина чекає на повернення свою маму Віру, яка, нарешті змогла приїхати у рідне місто за довгий десять місяців.
-Насправді, вдома й повітря рідне, дишеться легше,- не стримує емоцій землячка. – В менелітні батьки, потребують догляду. Постійно з ними сестраВіта. Тому, звісно, я спокійна за них.Але дуже сумуємоза татом, мамою, за сином, який після серйозного пораненнямає проблеми зі здоров’ям, однак продовжує службу, навчається, будує плани.
Просто хочемо повернутися додому, бо душею ми всі лишилисятут.
Хоча нас гостинно прийняли, німці дужепривітні, створили всі умовидля повноцінногопроживання, але кращого місця на землі, ніж Україна і наша рідна Носівка- нема.
У нас є традиція відпочивати разом. Там, у Німеччині ми знайшли парк, де росте калина, горобина… Там буваємо найчастіше.
Віра Гуторчук розповіла, як відреагували її діти на високе звання найріднішої людини:
Діти- це подарунок Бога. Ми їх любимо і виховуємо у любові один до одного і людей. Тому, коли діти сказали, що ми живемо заради них і заслужили на таке звання,- це було найцінніше і найвище визнання нашої ролі у житті дітей.
Нехай назавжди збережуться такі теплі, зворушливі взаємини в цій родині. І якнайшвидше вони повернуться додому, бо тут – найкраще!
Пресслужба Носівської міської ради
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на нашTelegram
Приєднуйтесь до нашого Ютуб-каналу та слідкуйте за останніми новинами Ніжинщини
