Рідним залишилась тільки пам’ять: на Ніжинщині попрощались з Володимиром Коржем (відео)

 

 

 

 

Корж Володимир Михайлович народився 14 червня 1976 року в селі Вертіївка у багатодітній сім`ї.

Закінчив Вертіївську середню школу у 1994 році був призваний на службу до армії, але через пів року комісований за станом здоров`я.  Працював  у колгоспі «Маяк». Пізніше – охоронником на одному з місцевих підприємств, додатково підробляв у авторемонтній бригаді.

Володимир був люблячим батьком і чоловіком, щирим і вірним товаришем, працьовитим, дбайливим господарем, непосидючим трударем. Все поспішав робити, і все в його виходило легко і вправно. Його любили всі, був завжди веселим, щирим. Поспішав  допомогти кожному, хто б не звернувся до нього.

Отримавши в жовтні 2024 року повістку, відразу поїхав до військомату, пройшов комісію. Незважаючи на те, що мав проблеми зі здоров`ям і був обмежено придатний, без вагань вступив до лав ЗСУ на початку листопада.  Та служба його тривала не довго – 29 листопада, виконуючи військовий обов’язок Володимир загинув.

Без чоловіка залишилась дружина Олена, старший двадцятисемирічний син Андрій ,та молодший дванадцятирічний Денис.

Прощались з Володимиром у соборі Всіх Святих в Ніжині. а потім похоронна процесія вирушила у Вертіївку. Рідне село зустріло Героя на колінах, віддаючи йому останню шану. Живим коридором проводжали його рідні, друзі, побратими, знайомі та односельці.

Важко знайти слова співчуття, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про покійного захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів,  побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.

 Сумуємо разом із Вами, низько схиляємо голови у скорботі.Нехай душа загиблого Володимира знайде вічний спокій…Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!

Марина ІГНАТЕНКО
Відео: Наталія РУЛЬОВА

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь