Раніше люди, які постраждали від влучання ворожого дрона чи ракети не на території ведення бойових дій, не могли претендувати на такий статус.
На початку березня 2022-го 35-річна Євгенія разом з 10-річним сином Дмитром ховалися від обстрілу в під’їзді свого будинку в Чернігові. У вхідні двері влучив російський снаряд. Уламком хлопчику поранило голову й він, на жаль, помер у лікарні. Його мама отримала травми нижніх кінцівок, була загроза ампутації однієї ноги. Після складних операцій її вдалося зберегти. Але й досі, через понад два роки лікування і реабілітації, жінка пересувається за допомогою милиці.
І весь цей час, до весни 2024 року, Євгенії довелося виборювати право на статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Чому це було непросто зробити чернігівчанці та іншим людям, які опинилися у подібній ситуації, розповідає координатор громадської приймальні УГСПЛ у Чернігові, юрист ГО МАРТ Дмитро Науменко.
— Почнімо з того, що механізм отримання інвалідності внаслідок війни прописаний у законі “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та постановах Кабміну №225 та №306, — каже Дмитро Науменко. — І цивільні люди про те, що мають право претендувати на “воєнну пенсію”, здебільшого не знають. Євгенія дізналася про це випадково у 2023 році.
— Що потрібно для отримання такого статусу?
— Насамперед слід написати заяву в поліцію (СБУ) та отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Далі за клопотанням слідчого призначається судово-медична експертиза (СМЕ). Він вилучає з лікарень для вивчення медичну документацію: епікризи, виписки тощо. А експерти з’ясовують, що саме стало причиною втрати здоров’я потерпілого. У справі Євгенії поліція пів року зволікала з призначенням судово-медичної експертизи, довелося писати клопотання про це на ім’я слідчого, потім скаргу в прокуратуру. Зрештою справу Євгенії передали іншому слідчому і, як кажуть, крига скресла.
Та попередньо, навіть щоб дізнатися, хто саме розслідує справу щодо поранення Євгенії, я писав запити до Нацполіції та СБУ. У відповіді містилися відомості про кримінальне провадження, але контактних даних слідчого не було. На його пошуки теж пішов час.
Зрештою в Євгенії на руках був і витяг з ЄРДР, і висновок СМЕ. Разом з іншими документами (копіями паспорта, ІПН, заявою у довільній формі тощо) пакет відправили до Міжвідомчої комісії при Міністерстві ветеранів, яка збирається раз на місяць. Саме вона вирішує, чи пов’язана втрата здоров’я з війною. Тридцять календарних днів довелося чекати на відповідь. Лише у квітні 2024-го, згідно із законом, жінка отримала право на пенсію у зв’язку з інвалідністю внаслідок війни.
Був важливий нюанс. Уже маючи позитивний висновок Міжвідомчої комісії, Євгенія мусила знову звертатися у МСЕК, щоб у висновку написали правильний діагноз (адже попередньо жінці встановили інвалідність за “загальним захворюванням”). До речі, лише з травня 2023 року МСЕК у довідці почали вказувати справжню причину втрати здоров’я таких людей, як Євгенія, — наприклад, мінно-вибухова травма. Ну й останнім етапом було звернення до управління соціального захисту та Пенсійного фонду.
— Тут уже проблем не було?
— На жаль, були. Євгенії три місяці без будь-яких адекватних пояснень не перераховували пенсію. І лише після написання скарг її почали нараховувати правильно.
— Що змінює для потерпілих статус особи з інвалідністю внаслідок війни?
— Він дає право на значно більшу пенсію, ніж при інвалідності за загальним захворюванням. Наразі в осіб з “воєнною інвалідністю” І групи мінімальний розмір пенсії становить 15 347 гривень. Такі пенсіонери мають право на 100% знижку на комунальні послуги, безоплатні обстеження та диспансеризацію, протезування, санаторно-курортне лікування, оздоровлення тощо.
— З якими ще “підводними каменями” доводиться стикатися людям, що претендують на такий статус?
— Був ще такий випадок. На початку війни Марія, 36-річна мешканка Чернігівщини, їхала в евакуаційному автобусі, у передмісті він підірвався на російській міні. Жінка, серед інших шести пасажирів, отримала множинні травми й опіки. Але кримінального провадження саме в її справі чомусь не розпочали. Відповідно слідчий не призначав СМЕ. Знову довелося писати адвокатські запити в СБУ і поліцію, щоб виправити помилку й постраждала отримала повний пакет документів.
А ось інша ситуація. 38-річний Ігор, мешканець Ніжина, на початку війни їхав трасою. По його машині відкрила вогонь російська колона. Чоловік отримав кульове поранення у голову. Лише через рік після цього він дізнався про можливість оформлення інвалідності внаслідок війни. Ігорю спочатку відмовили у пенсії, бо слідчий помилково вніс у ЄРДР інше місце отримання травми — село, яке у березні 2022 року не входило до переліку територій, де велися бойові дії. Цю неточність теж довелося виправляти. І зрештою на отримання “воєнної пенсії” пішло майже два роки.
Зауважу, що раніше претендувати на такий статус не могли люди, які постраждали (від влучання ворожого дрона, ракети тощо) не на території ведення бойових дій. Але два місяці тому внесено відповідні зміни до законодавства, тож прив’язки до території вже немає. Потерпілому лише потрібно взяти довідку з МНС про конкретний випадок, а далі той самий алгоритм: звернення у правоохоронні органи, СМЕ, міжвідомча комісія.
Джерело: expres.online
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Приєднуйтесь до нашого Ютуб-каналу та слідкуйте за останніми новинами Ніжинщини
