Аллу Євгеніївну знають майже всі, і не тільки в рідному селі, бо все життя вона – незмінна учасниця масових культурних заходів, учасниця вокального аматорського жіночого ансамблю «Червона калина».
Активна, запальна, творча людина. Багаторічний працівник Вертіївської сільської ради і відмінний, зразковий обрядовий староста. Напередодні її ювілею нам вдалося поспілкуватись з нею.
Народилась ювілярка в селі Вертіївка 1 січня 1955 року у звичайній селянській родині. Закінчила 10 класів місцевої середньої школи і вступила до Залізничного училища. Після закінчення пропрацювала касиром в Києві на залізниці 10 років. Коли обом батькам поставили страшний діагноз – онкологія, вона все покинула і приїхала в село доглядати за хворими батьками. Після того, як похоронила їх, в Київ уже не верталась, так і залишилась жити у рідному селі в батьківській хаті.
Ще з дитинства вабила і захоплювала українська пісня, та і голос успадкувала гарний, дзвінкий. В школі часто виступала на заходах, співала і вдома. Така вже вродилась – з піснею по життю. Дізналась, що у сільському клубі є аматорський вокальний колектив, то і почала туди ходити. Співали, виступали, їздили, брали участь у районних і обласних заходах, проводили заходи в селі і ближніх населених пунктах.
Одного разу на подвір`я Алли Євгеніївни завітала секретар сільської ради і запропонувала роботу в сільській раді. Вона відразу погодилась, так як нашукувала тоді собі роботу. Наступного дня вона вже була прийнята на роботу на посаду начальника військового-облікового столу. Коли зайшла до кабінету секретаря, то отримала ще одну посаду – її призначили обрядовим старостою.
– Мені вручили папку, я зайшла в обрядовий пустий зал і почала читати сценарій обряду реєстрації молодят. Мені сподобалось. І невдовзі я поїхала вчитися на курси обрядових старост у місто Чернігів, – розповідає Алла Євгеніївна.
– І відтоді за 27 років провела близько п’яти тисяч весільних обрядів. Молодята були не тільки місцеві, їхали з Ніжина і навколишніх сіл. Бувало на одну суботу припадало 2, 3, а то й чотири пари для обрядової реєстрації шлюбу. Дійсно, що такий обряд був унікальний, не схожий ні на який інший, і це залежало не тільки від обрядового старости, а й від вокального колективу, який виконував обрядові пісні під час церемонії. Не можливо було стримати сльози: так професійно і вміло проходила весільна церемонія. На обласному конкурсі обрядових старост перше місце зайняла Алла Загуменна.
Коли у Вертіївці згорів сільський клуб, згоріли майже всі сценічні костюми, артисти залишились без концертного вбрання. І на прохання тодішнього сільського голови Олександри Теслик нові костюми подарував учасникам колективу Народний депутат, тодішній голова Верховної ради України Іван Степанович Плющ. Алла Загуменна особисто отримала їх від нього. Новенькі, красиві, оригінальні, яскраві костюми з червоними кетягами калини та зеленими спідницями і жилетами. Дивлячись на костюми, назва для колективу виникла сама собою – «Червона калина».
Їздили з виступами майже кожні вихідні, навіть побували на ювілеї у земляка Героя України, письменника Юрія Мушкетика в Києві.
– Вже, аж чоловік сердився, що кожні вихідні мене нема вдома, – посміхається ювілярка.
– Та я завжди їздила, адже без мене ніяк. Я була однією з солісток.
– Одного разу виступали у Дубо-лугівському сільському клубі, і я так перехвилювалась, що забула слова пісні. Перший куплет заспівала, а другий – вбий не пам`ятаю. Я швидко зібралась і всі три куплети проспівала однаково, як перший. Хтось можливо і помітив, але тільки посміхались, нагороду ми отримали.
– Стільки всього було, що й не згадаєш… Часто збирались у нас вдома, грали та співали. Тоді так гарно всі жили, працювали, співали, дітей ростили. Тоді не було війни (зітхає). Мені дуже хотілось, щоб старший син грав на гармошці і ми купили йому новенький інструмент, але він так не взяв його до рук. Нещодавно я подарувала гармошку одній гарній людині, віддала всі свої костюми.
Та пісня живе в душі, сама собі співаю, коли щось роблю, інколи збираємось з подругами, то просять, співаю. Люблю українську пісню, вона надихає, підвищує настрій, допомагає пережити усі негаразди.
Спілкувалась Марина ІГНАТЕНКО
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Приєднуйтесь до нашого Ютуб-каналу та слідкуйте за останніми новинами Ніжинщини