У ніжинській гімназії №11 семикласники отримали унікальну можливість — навчитися основам серцево-легеневої реанімації. Під керівництвом Віти Щокіної, інструктора з тактичної медицини та парамедика добровольчого батальйону “Госпітальєри”, діти не лише слухали, а й на практиці освоювали основи надання першої допомоги, і головне — розуміли, що це не просто ще один урок, а знання, які можуть одного дня врятувати чиєсь життя.
– Мені сподобалося, що це не просто лекція, а можливість спробувати все власноруч. Тепер я знаю, що робити, якщо комусь стане зле, – ділиться учениця 7-го класу Марія.
На думку парамедикині Віти Щокіної, такі знання мали б викладатися системно. Адже ситуації, коли перша допомога може врятувати життя, трапляються щодня. На жаль, подібні уроки – це радше виняток, ніж правило. Лише кілька навчальних закладів у Ніжині запрошують фахівців для проведення таких занять – зазначає вона.
– Ми вчимо дітей таблиці множення, правилам орфографії, історичним датам. Це важливо. Але чому серед усіх цих знань немає місця для уроків, які можуть врятувати життя? Серцево-легенева реанімація, зупинка кровотечі, надання першої допомоги при інфаркті чи епілептичному нападі — це те, що має знати кожен, незалежно від віку. Особливо зараз, коли в нашій країні триває війна. Сьогодні діти вчаться. Завтра вони можуть стати тими, хто врятує чиєсь життя. І наше завдання – дати їм для цього всі необхідні знання.
У багатьох європейських країнах навчання першої допомоги є частиною шкільної програми. Наприклад, у Німеччині такі курси проходять уже з початкових класів. В Україні ж ця ініціатива тримається на ентузіастах — лікарях, волонтерах, військових парамедиках. Чому так? Хіба життя наших дітей і людей навколо не заслуговує на те, щоб їх навчали рятувати інших?
Сьогодні діти вчаться, завтра — можуть стати тими, хто врятує людину від смерті. І якщо ми не змінимо підхід до освіти, то втрачатимемо не лише знання, а й людські життя.
Наталія РУЛЬОВА
