Привітний молодий чоловік зстрибує з трактора і з посмішкою погоджується на розмову. На комунальному підприємстві “Виробниче управління комунального господарства” 42-річний Андрій Передній працює вже 5-й рік трактористом транспортної дільниці. Каже, що змінив ряд професій, поки не зупинився тут. “Ким я тільки не був, – згадує Андрій, – і таксистом, і торговим представником, а от до душі мені працювати саме тут”.
Щоправда, була вимушена перерва в роботі Андрія: 19 липня 2023 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ, де в гарячих точках, на Сході, він дивився в очі війні. Майже рік… У травні 2024 року повернувся додому, бо тут його хворий батько, який потребує догляду…
–Андрію Володимировичу, в чому заключається ваша робота?
-Основне – це вивіз твердих побутових відходів. Працюю на тракторі з навантажувачем, охоплюємо все місто. Відразу скажу, що в Ніжині – біда зі стихійними сміттєзвалищами (біля сміттєвих майданчиків). Вони ростуть, як гриби після дощу. Мабуть, якби ми і у три зміни працювали, і тоді б не встигали. Тільки вивезли, їдемо через добу тим самим маршрутом, а там вже все засипано сміттям.
Головний фактор утворення стихійних сміттєзвалищ – це територіальна межа, на якій стикаються два види вивезення відходів: контейнерний та індивідуальний.
Власники приватних домогосподарств системно, частіше, коли вже сутеніє, виносять до контейнерних майданчиків все, що вважають непотребом, починаючи обрізаними гілками і закінчуючи диванами та унітазами. Зрозуміло, що на такий об’єм відходів як побутового, так і рослинного походження сміттєві контейнери просто не розраховані, тому “можна” викинути поруч, і за досить короткий час ці місця захаращуються новими купами.
Оця боротьба зі стихійними сміттєзвалищами мені здається нескінченною. Колись почув такі слова, і вони мені запам’яталися: по тому, як людство ставиться до сміття, можна судити, наскільки суспільство цивілізоване…
Інший аспект моєї роботи – видалення аварійних насаджень, за проханням ніжинців, чи за висновком, що ці дерева несуть в собі загрозу. На видалення зазвичай виїжджає бригада, машина з вишкою, мій трактор. Дерево обпилюється, окремо сортується гілля і сировина.
Також, з настанням холодів і зимової погоди до моїх обов’язків додається розсипання піщано-сольової суміші. Трактором я завантажую цю суміш на машини і, відповідно до вказівок наших логістів, розтрушую по заданому маршруту. Зимою взагалі роботи додається, скажу вам по секрету. Тільки негода ступила на поріг – так ми на роботі. Це може бути і по закінченню робочого дня: прийшов, повечеряв, дзвінок – ти і знов мчиш на роботу (посміхається, авт.). Пам’ятаю, як тільки я влаштувався працювати на КП “ВУКГ”, мене, жартуючи, попередили досвідчені колеги: “Як перебудеш зиму, значить, працюватимеш”. І лише з настанням завірюх і снігопадів я зрозумів, до чого це було сказано. Витримав, як бачите.
–Андрію Володимировичу, Вам доводиться на роботі контактувати з людьми, ніжинці дякують Вам за виконану роботу?
-По-різному. Я ніколи не забуду свій перший роботий день тут, на КП. Ми вантажили сміття, і я розмістив трактор біля чийогось двору, не було більше місця. Не пошкодив нічого, просто став. А мені напирскали повну кабіну трактора розчину з перцевого балончику. Та я не ображаюся, поставився до цього з гумором. Люди різні: є вдячні, а є невдячні, від цього я не став менше любити свою роботу.
Спілкувалася Валентина ПИЛЬНИК
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Приєднуйтесь до нашого Ютуб-каналу та слідкуйте за останніми новинами Ніжинщини
