Студентів технікумів і коледжів відраховуватимуть за погані результати ЗНО. Така доля цьогоріч може спіткати кілька тисяч студентів в Україні, які не склали зовнішнє незалежне оцінювання у 2018 році. У кожному з коледжів Львівщини є таких від семи до 20 студентів (а це ціла група!). Наразі вони у підвішеному стані. Їм дали останній шанс – перескласти тестування у 2019 році, в іншому разі – на виліт.
Директори коледжів вважають: змінювати правила під час гри – не можна, а ставити другокурсників перед фактом – неправильно. ЗНО потрібно було вводити, але виписавши умови наперед для юнаків і дівчат, які тільки вступають до цих навчальних закладів, а не щодо тих, які вже вчаться. Застерігають про можливі позови від студентів-платників, укладені угоди з якими два-три роки тому не передбачали відрахування за такою обставиною. Окрім того, є сумніви, що нововведення про відрахування через ЗНО справедливе щодо спеціалістів середньої ланки технічних спеціальностей, яких бракує на ринку праці й держава мала би усіляко заохочувати до них сучасну молодь.
Чи доцільно через погані результати ЗНО відраховувати студентів, зокрема тих, які освоюють професії дорожника, механіка, аграрника, будівельника? Чи не відлякає це абітурієнтів від «не дуже популярних спеціальностей»? Про це кореспондент IA ZIK поспілкувалася із керівниками коледжів та представником МОН.
Коней на переправі міняють?
Як відомо, раніше студенти вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, а саме до цієї ланки наразі належать коледжі й технікуми, складали державну підсумкову атестацію (ДПА) з української мови. З 2018 року для них було запропоновано складання ДПА у формі ЗНО. Важлива деталь: якщо випускники шкіл складають ЗНО з української мови та літератури, то студентам коледжів зараховується лише результат з мови.
«Тут є нюанси, – наголошує директор Технологічного коледжу Національного лісотехнічного університету України, голова ГО «Рада директорів навчальних закладів I-II рівнів акредитації Львівщини» Роман Дадак. – Деякі студенти пішли складати не тільки мову, а й літературу, щоб отримати сертифікат, який дійсний упродовж трьох років. Вийшло так, що, наприклад, з мови вони не набрали достатню кількість балів, а якщо брати мову і літературу разом, вони отримали сертифікат, який має більше ніж 100 балів. Фактично виходить парадокс: сертифікат з мови і літератури є, а студента треба відраховувати, тому що він мову не склав».
Інша важлива річ: вступників 2016-2017 років зміни застали вже під час навчання у коледжах. Тобто, на момент їх вступу ЗНО передбачено не було. Міносвіти внесло зміни до відповідного положення пізніше. «Правила гри під час самого процесу не змінюють, – переконаний директор Львівського автомобільно-дорожного коледжу НУ «Львівська політехніка» Михайло Брегін. – Вийшло так, що студенти вступили, коли не йшлося про складання ЗНО, але його ввели згодом».
На думку М.Брегіна, студентів, які не склали ЗНО, не потрібно відраховувати. Вони мали б мати можливість закінчити навчання у коледжі, отримати диплом молодшого спеціаліста, але от вступати до вишу – ні, лише після складання ЗНО. «Тоді б це було справедливо. Хто би хотів вступати до вишу – будь ласка, складай ще раз і вступай. Можливо, студент як спеціаліст і технік дає собі раду і успішно навчається, а знання з мови йому треба підтягнути», – зауважує М.Брегін. З його слів, вступникам 2018 року вже було відомо про ЗНО і вони це «абсолютно нормально сприймають».
Відповідно до початкового наказу Міносвіти від 22.08.2017 № 1224 «Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію студентів, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти» студентів планували безапеляційно відраховувати у разі незадовільного складання ЗНО. Але у січні 2018 року було внесено зміни до цього наказу і студентам дано «право повторного складання атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання в наступному році».
Але. Як пояснює Роман Дадак, є освітні програми, які розраховані на три роки, а є ті, які розраховані на чотири роки. «Студенти, які вчаться за трирічною програмою, складали після другого курсу державну підсумкову атестацію у вигляді ЗНО. Вони закінчують навчання у навчальному закладі до червня наступного року. Навіть якщо вони не зможуть перескласти ЗНО, вони виконали програму. Їх відрахувати ми не маємо ані морального, ані юридичного права, – каже директор коледжу. – Якщо вони закінчили програму молодшого спеціаліста, склали усі іспити, а тепер виясниться, що вони не склали ЗНО з мови – ми їх повинні відрахувати. Згідно з директивами Міносвіти, це не дає право видавати диплом молодшого спеціаліста».
На думку голови ГО «Рада директорів навчальних закладів I-II рівнів акредитації Львівщини», така освітня політика, зокрема, щодо технічних спеціальностей може посилити брак кадрів на ринку праці. «Міністерство освіти видало перелік спеціальностей, які мають державне значення. Це в основному технічні спеціальності, на які конкурс менший і менший набір студентів. Тут ЗНО відіграє негативну роль. Для технічних спеціальностей не має бути відрахування студентів. На мою думку, отримати молодшого спеціаліста вони мали би мати право, а от вступати на скорочений термін навчання у навчальні заклади III-IV рівнів акредитації – туди їм дорогу закрити, лише після складання ЗНО», – вважає Р.Дадак.
Освітянин переконаний, що така політика Міносвіти посилить відтік випускників українських шкіл за кордон: «Це дає нашим дітям пряму дорогу у навчальні заклади сусідніх країн, де теж гострий дефіцит студентів та робочої сили».
Директори коледжів побоюються позовів від студентів-платників
Керівники коледжів, з якими вдалося поспілкуватися, в один голос наголошують: контракти зі студентами платниками, які вступали два-три роки тому, не передбачали можливість їх відрахування через ЗНО, тому – будуть позови. «Коли студенти навчальних закладів І-II рівнів акредитації вступали на навчання не на державну форму, а за кошти фізичних і юридичних осіб, вони укладали угоду, у якій було записано, що вони хочуть здобути кваліфікацію молодшого спеціаліста. Такі угоди підписані і мали би діяти до завершення їх навчання у навчальному закладі, – пояснює директор Технологічного коледжу Національного лісотехнічного університету України, голова ГО «Рада директорів навчальних закладів I-II рівнів акредитації Львівщини» Роман Дадак. – Вийде так, що навчальний заклад не виконує угоду. Відповідно, це можна оскаржити у суді. Адже в угоді не було прописано, що будуть зміни і що студент не зможе закінчити навчальний заклад. А такої умови, що студент може бути відрахований у разі нескладання ЗНО, прописано не було».
Такої ж думки директор Львівського автомобільно-дорожнього коледжу НУ «Львівська політехніка Михайло Брегін. «Ми підписували угоди, люди платили гроші, а тепер вони скажуть: були одні умови, а тепер інші, – каже він. – І куди пізніше тому студенту піти? Він провчився два курси, отримав повну загальну базову освіту, не склав ЗНО, і куди далі: в училище чи куди?».
Свої зауваження керівники коледжів, з їх слів, скерували листами до Міносвіти. Це питання обговорювалося й під час засідань робочої групи, яка напрацьовує новий законопроект про фахову передвищу освіту.
МОН: Давати диплом студенту коледжу, який не склав ЗНО – це злочин
У Міносвіти вважають, що зі ЗНО для коледжів вчинили правильно і жодних «поблажок» запроваджувати не планують.
Генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олег Шаров коментує для IA ZIK: «Усі студенти технікумів і коледжів мають можливість двічі складати ЗНО. Якщо вони не складуть на перший рік, вони мають можливість скласти на наступний. Якщо студент не склав ЗНО, це означає, що він не склав державну підсумкову атестацію – він не може бути випущений і отримати диплом, він просто не виконав навчальний план».
Пан Шаров не бачить жодних проблем із студентами-платниками, які можуть бути відраховані через ЗНО: «Норма про те, що студент коледжу, який не склав державну підсумкову атестацію з мінімальним балом, відраховується – діє з 2002 року. Не думаю, що у нас знайдуться контрактники, які навчаються раніше ніж з 2002 року. Мені це важко уявити. Ця норма діяла весь час. Єдине, що поступово ДПА переводиться на формат ЗНО, але від цього не змінюється ні характер, ні зміст ДПА. Змінюється тільки те, що вона стає більш об’єктивною і незалежною. Мені важко сказати, чому вони (директори коледжів, – ZIK) так кажуть. Я здивований такою позицією. Можливо, вони особисто цим платникам щось пообіцяли, наприклад, що ви підете до коледжу і ніколи не будете складати ЗНО. Хоча законодавство передбачає проведення ДПА у формі ЗНО ще з 2008 року. Хіба що поступово усувалися деякі винятки. У 2018 році вже і у коледжах почали складати ДПА у формі ЗНО. Можливо, ці директори брали якісь особисті зобов’язання, чого не було передбачено законодавством, і зараз хвилюють, як на це хтось подивиться. Але, думаю, у договорах про навчання таких зобов’язань немає, вони складаються відповідно до законодавства».
О.Шаров назвав маніпуляцією інформацію про те, що студенти, які навчаються за трирічною програмою не зможуть перескласти ЗНО: «Найкоротший термін навчання 2 роки 10 місяців. Він закінчується 30 червня, а ЗНО закінчується 14 червня. Це маніпуляція».
Загалом у міністерстві не бачать катастрофи у тому, що 12% студентів коледжів, які складали ЗНО у 2018 році, його не склали. «Це не такий великий відсоток, – каже О.Шаров. – Хочу зазначити, навіть якщо людина складе ЗНО з результатом, який не дозволить продовжити навчання у коледжі, атестат (про середню освіту, – ZIK) вона отримає. Але ця людина не може здобувати вищу освіту, зокрема, й диплом молодшого спеціаліста. Скільки буде таких людей? Думаю, небагато. Переважна більшість із цих 12% серйозно працюють над тим, щоб це ЗНО скласти, а деякі з цих 12% не склали не тільки ЗНО, а й сесію в цілому й, можливо, вже на сьогодні відраховані».
На запитання, чи доцільно відраховувати студентів саме технічних спеціальностей, розуміючи, що їх бракує в Україні, О.Шаров заявив: «Якщо студент не виконав навчальний план, видавати диплом про вищу освіту (на сьогодні коледжі належать до вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, – ZIK) є злочином. Якщо ви це прив’язуєте до дефіцитності спеціальностей – це за межами добра і зла! Це означає, що, наприклад, ви прийшли до лікаря, йому з якихось гуманістичних міркувань був виданий диплом, при тому що він нічого не навчився і він вас до смерті залікує. Чи електрик, який не буде мати відповідної освіти, йому буде виданий з гуманістичних міркувань диплом – він ще людей вб’є електрикою. Якщо людина не справляється з початковим рівнем знань – це жах, ця людина на межі функціональної грамотності, а ми ще їй диплом про вищу освіту, тому що це дефіцитна спеціальність, а вона потім когось залікує чи вб’є!». Щодо того, що для успішного складання ЗНО достатньо початкового рівня знань, слід нагадати пану Шарову: коли в одній з областей провели анонімне тестування у форматі зовнішнього незалежного оцінювання для педагогів, виявилося, що кожен третій вчитель склав ЗНО на рівень трійки… Загальновідомо й те, що для більшості випускників шкіл, які мають намір вступити у виші, батьки винаймають репетиторів з підготовки до ЗНО. У коледжі же йдуть переважно «слабші» діти, щоб отримати фах (далеко не всі випускники коледжів продовжують навчання у вишах), адже матеріально-технічна база та рівень викладання тут вищий, ніж у ПТУ. Тепер же з коледжів почнуть масово відраховувати через ЗНО…
«Я оптимістично налаштований, – заспокоює О.Шаров. – Якщо у перший рік, коли «коледжани» складали ЗНО, було 12% тих, хто не склав, а у школах не складають 8% випускників. Думаю, за рік-два цей відсоток зрівняється, а може виявитись у коледжах і менший відсоток. В усіх закладах освіти, включаючи коледжі, кілька відсотків студентів відраховують після кожної сесії за академічну неуспішність. Навчальний план треба виконувати. Відрахування із технічних спеціальностей традиційно є більшим, ніж з гуманітарних, у тому числі тому, що ці спеціальності складніші, а робота за ними з точки зору безпеки більш відповідальна».
Чи будуть зміни? У 2019 році студенти коледжів других курсів будуть складати ЗНО з двох предметів – українська мова та література (для продовження навчання у коледжі зараховується лише мова) та математика або історія України (на вибір).
При цьому досі чітко не зрозуміло, що буде з цією ланкою освіти у рамках освітньої реформи, що триває в Україні. Немає відповідного закону. Є лише законопроекти про фахову передвищу освіту, які пройшли обговорення.
«На межі листопада-грудня було проведено шість засідань робочої групи, яка узгоджує два існуючі законопроекти про фахову передвищу освіту. 12 грудня ця робота була завершена. Є узгоджений проект. У січні-лютому узгоджений проект буде винесений на засідання комітету ВРУ з питань освіти і науки. Коли його внесуть на розгляд ВР – це питання до народних депутатів. Зокрема, там прописана можливість для студентів коледжів двічі складати ЗНО – не склали з першого разу, складають з другого», – повідомив О.Шаров.
Наталія Шутка для IA ZIK
