Еліна Мартинова: «музей – величезна скарбниця, де кожен може знайти для себе щось цікаве та особливе»

 

 

 

 

18 травня – Міжнародний день музеїв. Саме в цей день музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято.

З недавніх пір -18 травня стало професійним святом і для однієї молодої дівчини з нашого міста, яка прийшла працювати до Ніжинського музею.

Досить часто ЗМІ пишуть про людей, які мають багаторічний досвід своєї роботи, але цікаво дізнаватися і про новеньких, молодих людей, креативних, творчих та амбітних.

Тож, сьогодні журналісти «Нежатин» завітали у художній відділ Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського і познайомилися із завідуючою віддлом – Еліною Мартиновою.

Доброго дня, Еліно! Розкажіть, де ви навчалися, що закінчували та коли прийшли працювати до Ніжинського музею?

Доброго дня. Наразі я закінчую навчання на 4 курсі історико-юридичного факультету в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя за спеціальністю міжнародні відносини. В музей я прийшла працювати в лютому 2020 року, науковим співробітником відділу історії міста Ніжина, а в художньому відділі я працюю приблизно півроку.

 Що цікавого можете розповісти нам про Ніжинський музей, а саме про художній відділ?

Можу з упевненістю сказати, що увесь музей – просто величезна скарбниця, де кожен може знайти для себе щось цікаве та особливе. Когось можуть «зачепити» цікаві експонати та їх історія, загадки минулих століть, неповторна атмосфера. Щодо художнього відділу – він унікальний, адже тут зібрані неперевершені роботи багатьох митців, тимчасові виставки та майстер-класи, індивідуальний підхід до кожного відвідувача. Відділ співпрацює з багатьма ніжинськими майстрами, мене захоплює можливість співпраці з талановитими людьми, адже це нереально заряджає енергією!

А в чому полягає ваша робота: чим саме займається завідуюча відділом?

У мене є не так багато досвіду у цій сфері, але, думаю, на моїй посаді головне – організаторська й дослідницька робота, тісна співпраця з майстрами, організація виставок, майстер-класів. На жаль, карантин ні для кого не став приємною новиною і збив з пантелику практично увесь світ, і ми не виключення. Зараз вдвічі більше працюю в науковій сфері, та й ремонтні роботи продовжуються, чекаємо великих змін.

Ніжин славиться своєю історію, храмами, старовиною. Тож, недарма у нашому місті є музеї, завдяки яким можна зазирнути в перекази глибокої давнини. А що вас особисто найбільше зацікавлює, не лише у художньому відділі, а взагалі в історії, в розповідях і т.п.?

Після того, як я почала працювати в НКМ, Ніжин відкрився для мене по-новому. Я обожнюю містику, загадки, секрети, і виявилось, що в нашому місті їх більш, ніж достатньо. Щоб дізнатись про це детальніше, раджу відвідати наші екскурсії по місту.

 А давайте з вами трошки помріємо: якби у вас була можливість внести якісь свій вклад, запропонувати якісь нові ідеї – що б це було?

Перш за все, мабуть, ця ідея не є новою, але б хотілося створити якийсь унікальний музейний комплекс, те, чого нема ніде в Україні, я була дуже розчарована, коли Ніжину не присвоїли статус міста-заповідника. Було б добре зробити ремонти у всіх відділах, замовити нові та відреставрувати наявні експонати. Введення  власного брендингу теж зіграло б свою роль, наприклад виготовлення речей з логотипом або назвою, було б чудовою рекламою.

А кого б із відомих людей з глибокої давнини вам хотілося б запросити на каву і просто поговорити?

Нещодавно займалась вивченням мандрів Т.Г. Шевченка в Ніжині, думаю, мені було б цікаво розпитати у Тараса Григоровича, як в очевидця тих часів, яким було наше місто раніше. Крім того, ще зі шкільної парти захоплювалась творчістю і життям Шевченка, тож було б цікаво й пізнавально побачитись з ним віч-на-віч і поспілкуватися.

 А що любите, чим захоплюєтесь, чим живете?

Про себе можу сказати тільки те, що я в пошуках, намагаюсь знайти те, до чого лежить моя душа. Спробувавши багато видів рукоділля, зараз займаюсь в’язанням іграшок; роблю торти для рідних і друзів. Продовжую займатись волейболом ще зі школи, брала участь в університетських змаганнях, отримавши звання кращого гравця. Звичайно, іноді нелегко поєднувати роботу, навчання, хоббі, але я не планую зупинятись на досягнутому і надалі розвиватись.

Фото з архіву

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

 

 

 

 

 

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь