«Не всяке плече коромисло вдержить…»

 

 

 

 

Пронести повні відра з водою на коромислі – неабияка майстерність. Колись кри­ни­ці бу­ли не в кож­но­му обійсті – во­ду пот­рібно бу­ло но­си­ти на пев­ну від­стань, то­му для зруч­ності ви­ко­рис­то­ву­ва­ли коромисло.

Коромисло, коромисел – дугоподібна, частіше дерев’яна палиця, на кожному кінці якої – дві ямки або металічні гачки, за які зачіплюються відра, посередині коромисло пласкіше, для рівномірного розподілу тиску на плече.

У побуті воно бу­ло од­ним із важливих пред­ме­тів для кожної господині. А цю роботу виконували переважно дівчата та жінки.

Носили два відра як на одному плечі, так і на двох , тримаючи коромисло позаду від шиї. В останньому випадку носіння зручніше, оскільки вага розподіляється на плечі рівномірно.

За до­по­мо­гою ко­ро­мис­ла також но­си­ли бі­лиз­ну на річ­ку для полоскання.

Інколи коромисло прик­ра­ша­ли різьбленням.

З коромислом пов’язані яскраві порівняння у природі.

Завдяки своїй вигнутій формі, слово «коромисло» часто використовується в народних загадках про веселку:

«Вигнулось дугою, мов коромисло над рікою. Що це?»

«Коромисло» від праслов’янської :

кръма — «кермо» , «правИло» ;

кърмити — «кермувати» , «правити».

У давньоруській :

кормига — «насильницьке панування» ; «неволя» , «ярмо».

У народній традиції коромисло часто символізувало: жіночу вправність та рівновагу. Вважалося, що но­сін­ня відер з водою на ко­ро­мис­лі ви­роб­ля­ло у дівчат та мо­ло­дих жі­нок гар­ну пос­та­ву, рів­ну хо­ду.

Якщо лю­ди­на но­сить від­ра з во­дою на ко­ро­мис­лі – во­на має си­ли та здо­ро­в’я.

Джерело: Олег Івасенко

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь