Сьогодні минає 12 років від дня загибелі мужнього захисника України, професійного військового, майора Олега Андрійця.
Олег Андрієць народився у 1973 році в селі Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області. Тут минули його дитячі та юнацькі роки, тут він зробив свої перші кроки до майбутнього військового життя. У 1990 році закінчив Вертіївську середню школу та вступив до Полтавського вищого військового командного училища зв’язку імені Маршала К. Москаленка.
У 1994 році, після закінчення училища, лейтенант Олег Андрієць розпочав службу у військовій частині зв’язку. А з 2002 року продовжив свій професійний військовий шлях у Державній прикордонній службі України.
За роки служби він пройшов шлях від молодого офіцера до начальника відділення супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем відділу зв’язку, автоматизації та захисту інформації 26-го прикордонного загону Південного регіонального управління ДПСУ в Одесі.
Олег був не просто військовослужбовцем – він був професійним офіцером, людиною честі, відповідальності та військового обов’язку. Його служба була справою життя.
Влітку 2014 року, коли Україна вже вела важку боротьбу за свою незалежність і територіальну цілісність, Олега Андрійця направили для посилення східних кордонів держави у складі оперативно-бойової прикордонної застави Одеського прикордонного загону тактичного угруповання «Кордон».
1 вересня 2014 року він очолив групу з чотирьох прикордонників, які отримали наказ провести патрулювання старої траси «Новоазовськ – Маріуполь».
У районі села Саханка Новоазовського району Донецької області прикордонний наряд на автомобілі «УАЗ» вступив у бій із ворогом. Противник, який мав чисельну та технічну перевагу, закріпився з боку Новоазовська. Прикордонники викликали підкріплення і до його прибуття мужньо стримували натиск противника.
Олег Андрієць загинув під час цього бою, до останнього залишаючись вірним присязі та своєму військовому обов’язку. Троє його побратимів отримали важкі поранення.
Його життя обірвалося там, де він виконував свій обов’язок – захищаючи Україну.
Поховали Олега Андрійця в Одесі, місті, з яким були пов’язані його служба, життя та родина.
За особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, майора Олега Андрійця посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.
Та жодна нагорода не може виміряти ціну його життя і ту втрату, яку понесла його родина.
Минуло 12 років від того трагічного дня. Час іде, змінюються покоління, але біль втрати не зникає, а пам’ять про людину залишається назавжди.
Сьогодні ми згадуємо Олега Андрійця з вдячністю та великою шаною. Згадуємо його життєвий шлях, його військову службу, його мужність і той останній бій, у якому він віддав найдорожче – своє життя за Україну.
Нехай пам’ять про нього живе у серцях рідних, побратимів, земляків і всіх українців.
Вічна шана Герою, який віддав життя за Батьківщини .
Герої не вмирають – вони назавжди залишаються в пам’яті народу.
