Якщо в сім’ї захворів хтось один, «заражаються» всі – навіть онуки, які живуть окремо, – написала на своїй сторінці волонтерка Ірина Мисник з Височанської громади під відео, де онук допомагає їй вивантажувати сітки на відділенні Нової пошти.
Вона вкотре закликає всіх долучитися до волонтерського руху, до плетіння сіток і кікімор.
«Не стійте осторонь, бо війна не десь далеко – вона тут. Ми хоч і не в зоні бойових дій, але бойові дії – у нашій зоні. Тож кожен має робити те, що може: допомагати, донатити, плести маскувальні сітки, підтримувати наших захисників.
Нам тут важко і страшно. Але військовим ТАМ – у рази важче. І коли вони відчувають, що за їхніми спинами є надійний тил, це справді гріє душу й додає сил.
Яскравий приклад такої підтримки – цілий бус маскувальних сіток, які передали нашим захисникам.
«Коли хлопці побачили, скільки сіток сплели наші Незабудки, вони були щиро здивовані. Адже дівчата не просто плетуть маскувальні сітки. Вони вкладають у кожну клітинку частинку своєї душі, а в кожну стрічку – молитву, віру та надію на Перемогу.
Цього разу своїми руками для наших захисників працювали Галайбинські, Новомлинівські та Забілівські Незабудки.
Маскувальні сітки – це частинка тилу, яку наші жінки передають на передову. Це турбота, підтримка і безмовне: «Ми з вами! Тримайтеся! Ми чекаємо вас удома!»
Марина Ігнатенко
