
Валентина Крутько з Вертіївки – ветеран праці Вертіївського споживчого товариста, яка багато років сумлінно й відповідально працювала, заслуживши щиру повагу колег і односельців. Її професіоналізм, відданість справі, доброзичливість і любов до людей залишили добрий слід у серцях усіх, хто мав честь працювати й спілкуватися з нею.
Понад 35 років свого життя вона присвятила роботі у Вертіївському споживчому товаристві. За цей час працювала завідувачкою взуттєвого магазину, продуктового магазину (нині «Маркет»), магазину біля церкви, меблевого та галантерейного магазинів.

За більш ніж три десятиліття роботи було всяке. Та найбільшим випробуванням для Валентини Крутько став період грошової реформи, коли звичні гроші замінили різнокольорові купони. «То взагалі без коментарів», – усміхається вона сьогодні. Продавцям доводилося не лише швидко орієнтуватися в нових розрахунках, а й терпляче пояснювати покупцям правила користування купонами, правильно відрізати їх і водночас обслуговувати величезні черги. До цього додавалися постійний дефіцит товарів і непрості умови роботи. Попри всі труднощі, Валентина Крутько ніколи не шкодувала про свій професійний вибір.

Після закінчення кооперативного технікуму вона мала можливість залишитися працювати в Чернігові, однак без вагань повернулася до рідної Вертіївки й розпочала свій трудовий шлях у кооперації. «Я завжди любила торгівлю і ніколи не мріяла про іншу професію», – говорить вона.
Навіть після виходу на заслужений відпочинок Валентина Крутько не змогла сидіти без роботи. Ще певний час працювала, а згодом почала торгувати на базарі. І нині, незважаючи на те, що здоров’я вже часом підводить, вона разом із чоловіком Володимиром продовжує займатися улюбленою справою. Подружжя вирощує молоду картоплю, розсаду, редиску, полуницю, зелень, тримає господарство, а вирощену продукцію продає – удвох або по черзі.

Валентина Крутько з особливою теплотою згадує своїх колег, із якими багато років працювала у Вертіївському споживчому товаристві. За її словами, колектив був дружним, а працювали всі злагоджено, підтримуючи одне одного в будь-яких ситуаціях.
Пригадує Валентина й випадок, який яскраво характеризує її ставлення до роботи. Коли продавець магазину в селі Титівка пішов у відпустку, підміняти його ніхто не хотів, адже доводилося щодня долати кілька кілометрів. Не бажаючи залишати колегу без допомоги, Валентина погодилася й щодня їздила на роботу до Титівки велосипедом. Зізнається, що було трохи страшно. А її чоловік Володимир із посмішкою додає: «Я більше боявся, щоб тебе дорогою не вкрали – така вже ти була красуня».
Вже 20 років Валентина Крутько перебуває на заслуженому відпочинку. Та, попри це, вона й досі з теплотою згадує свою улюблену справу й зізнається, що дуже любить торгівлю. Недарма чоловік жартома називає її: «Стара торговка».
Багаторічна праця, відданість професії, любов до людей і щира повага до своєї справи є прикладом справжнього служіння кооперативному руху. Щиро бажаємо Валентині Крутько міцного здоров’я, родинного затишку, миру, благополуччя та довгих щасливих років життя.
Марина Ігнатенко


