Скільки себе пам’ятаю в освіті, стільки і йдеться мова про відомий трикутник: батьки, діти, педагоги. Але ось термін «педагогіка партнерства», з’явився в лексиконі української школи відносно недавно. І не тільки термін, а усвідомлення: побудувати нову українську школу неможливо без спільної роботи на результат, без активної підтримки та зацікавлення батьків. Робота у Всеукраїнській Програмі «Демократична школа», спонукає колектив Ніжинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 17, шукати нові техніки, форми, методики роботи з батьками. як із партнерами освітнього процесу. Як правило, наші мами, татусі, бабусі та дідусі, не дуже охоче відвідують батьківські збори ( у нашій школі – це батьківські діалоги або зустрічі). На те є низка як об’єктивних так і суб’єктивних причин. За традицією, на зборах здебільшого говорять педагоги, і те, що вважають необхідним. Часто-густо нашим батькам не вистачає знань психології, педагогіки, щоб допомогти дитині, стати для неї порадником, надійним другом. Ось ми і вирішили створити освітню платформу для батьків. На цей раз перевернули освіторій із ніг на голову. Спочатку з’ясували, які проблеми найбільш хвилюють наших батьків у взаємовідносинах з дітьми. Так, виокремилась низка проблем. Розіславши в кожну сімю реєстраційний лист, попросили визначитись із найбільш актуальною темою. Відразу скажу, що певна кількість сімей однозначно відмовилась брати участь в освітній платформі. Більшість все ж визначились. Так, у нас сформувалось шість локацій. Весь педагогічний колектив поділився на шість груп для роботи в них. Педагоги виступили в ролі тьюторів, менторів,фасилітаторів, а не «Всезнайок», яких треба просто послухати. Звісно батьки не чекали, що для вирішення найбільш значущої проблеми долучиться кожен із них. Але і приємним здивування теж не було меж. Які ж вони активні, мудрі, думаючі, наші партнери освітнього процесу! Наскільки раціональні та прогресивні ідеї вони продукували, працюючи в групах! Після роботи в локаціях, актова зала школи заповнювалась теплом та посмішками, яскравими проектами та емоціями. Кожна група представила свої напрацювання. При цьому знову ж говорили батьки. Зав’язався своєрідний батьківський діалог, обмін досвідом родинного виховання. Те,що сьогодні зранку здавалось невирішеним питанням, знайшло відповідь Батьки бачили, що вони не одинокі у своїх проблемах і те, що для їхнього розв’язання потрібно не так вже і багато. Затишно і приємно ставало в залі від ключових слів – любити, слухати, чути, бути прикладом, висловлюватись, допомагати, посміхатись, пригортати, підтримував, вибачати, розуміти, спільно працювати, подорожувати тощо. Ось лінія батьки – діти в трикутнику партнерства проведена. На скільки вона співпала із зустрічною діти – батьки, змогли переконатись всі присутні, коли знайомились із результати моніторингового дослідження думок та аналізу малюнків дітей. В залі панувала тиша, очі випромінювали любов, іноді проблискувала сльоза. Дехто не чекав такої відвертості, не був готовий почути думку дитини про відносити в родині. Лінію ж батьки-вчителі трикутника партнерства провели дуже швидко, виконуючи вправу «бутерброд». Всі батьки вклали власну крихту в сендвіч, даючи письмово одним реченням відповідь на запитання: 1) що подобається в нашій школі; 2) що не подобається; 3) що хотіли б побажати. (Цей бутерброд колективу доведеться ще «згризти». Думаю і не одним днем). А ось лінія учні – вчителі трикутника в нашій школі проводиться постійно на уроках, під час зустрічей учнів з адміністрацією, на перервах, через «Скриньку довіри» тощо І хоча трикутник побудований, але потрібно постійно докладати зусиль, творити, креативити, відчувати, аналізувати, щоб він працював. Для більш ефективної співпраці батьки школи об’єднались в громадську організацію «1+7», яку зареєстрували та презентували.
P.S. Після роботи освітньої платформи до школи із пропозиціями тем та форм проведення наступної освітньої платформи вже звернулись батьки. Є пропозиції провести наступну зустріч у вихідний день, щоб було більше часу на взаємне спілкування. Батькам сподобався позитив та доброзичливість, можливість виговоритись, бути почутими, усвідомлення причетності до всього, що відбувається в школі. Відмічають позитив в тому, що йшли зі школи із гарними настроєм та посмішкою, налаштовані на співпрацю. З’явились і нові ідеї у педагогів школи щодо партнерства з батьками.
Тетяна Власенко
директор школи
