Коротко про психотерапію

Закінчилася літня відпустка, і я з своїми колегами, сповнені сил і енергії, готові працювати далі. Запрошую на індивідуальні консультації та групову роботу тих, хто хоче налагодити своє життя. Трохи пізніше розпочнеться запис в дитячі психологічні групи (від 10 до 15 років).

Надалі в цьому блозі я буду викладати короткі нотатки про психотерапевтичну роботу, ділитися роздумами, баченням та історіями, своїми та своїх колег. І сьогодні мені захотілося поділитися думками про те, як працює психотерапія – адже навколо неї ходить ціла купа чуток та міфів. А насправді, це професія, навчання якій довжиною в життя. Спеціаліст має постійно підвищувати свою кваліфікацію, відвідувати супервізію та особисту терапію, щоб працювати максимально корисно. Як на мене, то краще, якщо психотерапевт вибрав якийсь один напрямок психології і постійно удосконалює в ньому свої професійні навички – будь то гештальт-терапія, психоаналіз, символдрама чи ін. – не так важливо. Важливо, щоб це був майстер свого діла, і його освіта була підкріплена необхідними сертифікатами.

Матеріал, викладений нижче, зібраний з практичного і власного досвіду проходження психотерапії.

Відповіді доведеться шукати самому

Багатьох людей розчаровує перша зустріч, бо вони йдуть до психолога чи психотерапевта з конкретним питанням і прагнуть отримати на нього не менш конкретну відповідь. Але…  такої відповіді не буде. Кожна людина має своє право від народження на свободу, а свобода якраз і заключається в можливості робити так, як ти вважаєш правильним (в рамках закону, звичайно)). Психотерапевт може вам показати ситуацію з іншої сторони (ефект дзеркала), разом з вами перебрати можливі варіанти вирішення проблеми, підтримати вас, висловити свою думку, а ви зможете прийняти рішення, яке найбільше вам підходить.

Відповідальнісь за результат

Відповідальність за ефективність роботи залежить від клієнта мінімум на 50%, вважають психотерапевти. Тут, щоб було зрозуміліше, можна порівняти спеціаліста з лікарем – скільки б він не виписував вам пігулок, якщо ви вдома їх не будете приймати, ні про яке одужання не може бути й мови. Так і в кабінеті психотерапевта – якщо ви пробуєте себе в новій ролі, раптом щось розумієте чи відчуваєте, і не використовуєте набуті навички та знання в повсякденному житті – доведеться працювати набагато довше, і це – рішення, що залежить від вас.

Психотерапевт не візьме відповідальність за ваше життя. Він буде щиро реагувати на ваш біль, сум, страх, але проста людська присутність – це лише невеличка частина того, що може вирішити проблему. Психотерапія – це кропітка робота двох, і терапевт не зможе виконати за клієнта роботу чи позбавити необхідності прикладати зусилля на шляху до змін. Але і тут є бонус – в кабінеті ви нарешті зможете говорити і відчувати весь спектр емоцій (можливо і не відразу),а згодом можна буде відкрито сперечатися чи злитися, і бути прийнятим в такій своїй ролі. Адже, якщо клієнт готовий пред’явити перед іншим свої власні емоційні стани, це суттєва ознака успішного результату роботи. Нагадаю, що робота проходить абсолютно конфіденційно.

Бійці невидимого фронту

Робота психотерапевта завжди залишається в тіні. Практична психологія і психотерапія – робота невидима. Адже як це працює? Ви приходите раз в тиждень в кабінет спеціаліста, розмовляєте з ним 50-60 хвилин і йдете у своїх справах. І через деякий час починаєте помічати, що життя стало спокійнішим, ви можете відстоювати свою думку, в сім’ї відносини потеплішали, на роботі начальник став більш поблажливий, ви нарешті переїжджаєте в іншу квартиру (список безкінечний, і для кожного буде індивідуальний )… і закінчуєте психотерапію.

Тут відмічу, що було б добре повідомити про це свого терапевта: закінчення роботи – важливий психотерапевтичний етап, і остання зустріч, як правило, присвячена ревізії всього того, що відбувалося протягом вашої роботи. Бійці невидимого фронту – так хтось назвав психотерапевтів. Автора не пам’ятаю.

Тривалість роботи

Психотерапія – робота тривала. В деяких випадках достатньо декількох консультацій, але якщо проблема сягає далеко в минуле чи вона заключена в переоцінці поглядів і принципів, навряд чи ви отримаєте швидкий результат. Короткочасна робота вважається, якщо на неї досить 10-20 консультацій чи менше, і вона так і називається – консультативна. Психотерапевтична робота  триває більше 20-ти сесій і може продовжуватись декілька місяців. Визначитися, що саме вам потрібно, допоможе спеціаліст.

Лише подумайте – ви викохували свої проблеми роками, і неможливо їх вирішити за декілька годин. Але тут треба розуміти, що закінчити психотерапію ви можете в будь-який час, коли забажаєте – всі ці правила обговорюються на перших зустрічах. Якщо все-таки вам вдасться витримати такі захисні механізми психіки, як знецінювання, нудьгу, страх, агресію – і залишитись в контакті з терапевтом, далі буде набагато легше і ефективніше.  Плідна співпраця неможлива без створення робочого альянсу – коли двоє (і терапевт, і клієнт) працюють на один результат (клієнтський запит) – для цього необхідне повне відчуття безпеки і довіри, яке просто неможливо установити відразу. Між клієнтом та психотерапевтом у випадку успішного ходу психотерапевтичного процесу формуються особливі людські стосунки (Я-Ти), внаслідок яких клієнт може відчувати такі особливі стани та інсайти, яких дуже важко досягнути в буденних відносинах повсякденного життя.

І на останнє, хотілось додати: психотерапевт – як тренер футбольної команди – тренує, але не грає. В кінці кінців, клієнту доведеться самостійно приймати важливі рішення, які стосуються його життя. Головне – дозволити собі такий сміливий крок.

 Ваш психолог Тетяна.

тел. 0680735195

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь