Поля немов пустелі: у Ніжинському та Семенівському районах угіддя замело піском

 

 

 

 

Через пилові бурі замело піском поля у Семенівському та Ніжинському районах. Біля Семенівки піском засипало посадки соняшника, у селі Мильники – поле, яке готували до висадки кукурудзи. Еколог Юрій Карпенко каже: пилові бурі спричинила посушлива зима та діяльність людини. Таких пилових бур на Чернігівщині аграрії не фіксували останні три десятки років.

Олександр Максимець відзняв піщану бурю у селі Мильники, Ніжинського району.

«Ніколи не думав, що в Чернігівській області можна буде спостерігати Єгипет. Вийти в поле без арафатки майже не можливо», – говорить чоловік.

Він каже – це природне явище не типове для цього краю.

«Я не вірив своїм очам, племінницю взяв, кажу ти бачила колись пустелю… Це пустеля.»

Олександр впевнений – це результат роботи підприємства, що обробляє місцеві землі.

«Років 13 почали засаджувати кукурудзою, соняшником, земля не відпочивала і зараз вона перетворилася на пустелю. Ніяких добрив не вносили – будь ласка результат, бархани піски. Стою розповідаю і вже відчувається пісок на зубах. Всі дорослі усвідомлюють – це не трагедія – це катастрофа. Це не типово – це пісок, родючий ґрунт – сірий піщаник, але він висохший. Оце наша земля, все що з нею сталося.»

Марії 78 років. Жінка все життя прожила у Мильниках. Каже, таких природних явищ не пригадає.

«Ні, не було. Снігом переметало, але піском ні.»

Приблизно так само виглядає поле біля Семенівки. Житель райцентру Андрій Дудко каже, пісок підняла угору буря, що була в Семенівці минулого четверга, бо ґрунт нічим не закріплений.

«Там же під низом, бачите, там твердіший трошки пісок є, і навіть волога тримається, он.»

Цьогоріч тут вже посіяли соняшник, каже директорка агропідприємства, яке обробляє це поле, Валентина Краснощок. І каже, якщо буде дощ, то вродить, не зважаючи на якість ґрунту.

«Ну в цьому році глибоко дуже спахали, то воно вилізло все: і пісок, і глина наверх.»

Андрій Дудко каже, такі піщані ґрунти для цього краю – норма. Раніше він вивчав історію утворення лісів Новгород-Сіверського полісся.

«Це був «Лєсной журнал», видавався в Петербурзі… Там були такі записи, я написав, що це 1840, але точно вже не пам’ятаю, середина 19-го століття, то в Чернігівській губернії було більше 100 тисяч десятин саме таких от пісків, голих пісків, які рухалися, задували села. Є згадка, що було засипано Олешня Ріпкинського зараз району, що там засипало хати по вікна, що люди не могли відкрити двері – засипало піском.»

Жителька Семенівського району Олена Бочкова каже, цьогоріч вперше побачила стільки піску на полях.

«Повірте, 56 років прожила – і перший раз бачу таке.»

Завадити піщаним бурям може висадка сосен, каже Андрій Дудко. Цей ліс місцеві називають «Базарною рощею». Приблизно у середині 19 століття, каже Андрій Дудко, тут за наказом місцевого поміщика висадили сосновий ліс. У «Лєсному журналі», каже чоловік, згадується, як цей ліс саджали і які результати це дало через тридцять років.

«Ось буквально будь-яку гірку взяти – зверху трошки сірого моху, а далі, навіть 10см нема, це взагалі такий сипучий пісок. І ліс цей його тримає. Він нікуди не летить.»

Начальник відділу землеробства департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Олександр Щербатий зазначає: такі пилові бурі на Чернігівщині не фіксували останні 30 років.

«Пилові бурі – це через те, що недостатньо вологи. Це по-перше. По-друге, шкода від них – це те, що сходи зазнають травм від піску, який несе вітер.»

Чернігівський еколог Юрій Карпенко називає чотири основні причини пилових бурь на Чернігівщині: випалювання сухої трави, посушлива зима, розорювання заплав річок та вирубка лісосмуг.

«Це загальне висушування ґрунтів Полісся – маловодна зима і мінімальна кількість опадів навесні, діяльність людини. Коли розорюються лучні ділянки, коли розорюються у великій кількості і за короткий час поля.»

Джерело: UA: Чернігів

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь