Із запровадженням в Україні карантину, ціни на продукти почали зростати буквально щодень. Виробники та продавці озвучували багато причин чому так відбувається. Проте уряд вирішив на час карантину запровадити державне регулювання цін. Відповідна постанова набирає чинності 18 травня.
Наскільки необхідно запроваджувати в Україні державне регулювання цін та як це вплине на вартість продуктів, – в матеріалі сайту 24 каналу.
На контролі у держави
Влітку 2017 року український уряд відмовився від державного регулювання цін на продукти харчування. Тоді це рішення видавалось логічним. Невдовзі виробники і продавці продемонстрували підходи до ціноутворення. В Україні спостерігалась традиційна ситуація: долар росте – все дорожчає, бізнес переконує, мовляв, ми все купуємо не за гривні й навіть корми для тварин, а коли падає – знизують плечима ну до чого тут валютні коливання.
Запровадження карантину лише підтвердило, що виробники та продавці не втрачають можливості заробити на підвищеному попиті. Тому в уряді вирішили взяти під контроль ціни на певні товари. Так, 22 квітня на засіданні уряду було прийняте рішення про необхідність запровадження державного регулювання цін шляхом декларування. Уряд вирішив слідкувати за вартісттю 10 продуктових товарів, 20 засобів індивідуального захисту, а також на 7 лікарських засобів й 11 видів антисептиків.
У прийнятій урядовій постанові зазначено, що метою такого рішення є стабілізація цін в Україні, які суттєво зросли у період карантину. Зокрема, уряд пропонує впровадити декларування змін роздрібної вартості у разі її перегляду у бік збільшення. Таким чином суб’єкти господарювання зобов’язані декларувати намір збільшити роздрібну ціну на понад 5%. Зміна роздрібной вартості на вищезазначені товари здійснюватися в електронному вигляді. Для цього потрібно через офіційний сайт Держпродспоживслужби подати відомості, підписавши документ з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Хоч постанова була прийнята на засіданні уряду ще 22 квітня, проте вона набула чинності лише 18 травня. А все тому, що в документі зазначається: постанова набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування. Постанову опублікували 8 травня у газеті “Урядовий курєр”, отже 18 травня вона набирає чинності. Діятиме документ допоки не завершиться карантин.
Задекларувати підвищення цін можна буде:
- за 30 днів, якщо ціна підвищується на 15% і більше;
- за 15 днів – у разі підвищення на 10-15%;
- за 3 дні – у разі підвищення на 5-10%.
Про витрати українців під час карантину, дивіться тут:
Перелік товарів, прописаних у постанові
Держава буде “слідкувати” за цінами на такі продукти як: гречка, цукор, борошно пшеничне вищого ґатунку, вітчизняні макарони, молоко 2,5% в плівці, житньо-пшеничний хліб, курячі яйця першої категорії, тушка курки, вершкове масло 72,5% та мінеральна вода без газу.
На контролі триматимуть ціни й на такі лікарські засоби як:
- Paracetamol.
- Azithromycin.
- Amoxicillin and beta-lactamase inhibitor.
- Ampicillin.
- Amoxicillin.
- Caftriaxone.
- Moxifloxacin.
До речі, під час засідання уряду Кабмін вирішив доопрацювати список лікарських засобів та згодом його доповнити.
До переліку товарів, ціни на які не повинні завищувати, увійшли й антисептики та дезінфекційні засоби:
- Хлоргексин.
- Етанол.
- Повідон йоду.
- Засіб на спиртовій основі для протирання рук.
- Хлорвмісні та інші за способом дії препарати для дезінфекції поверхонь, матеріалів, обладнання.
- Хлороксиленол.
- Спиртовмісний антисептик для рук кишеньковий.
- Дезінфікуючий засіб для обробки поверхонь.
- Дезінфікуючий засіб для оборобки рук і шкіри.
- Мийно-дезінфікуючий засіб для прання.
- Мийно-дезінфікуючий засіб для інструментів та обладнання.
- Засоби індивідуального захисту:
- Шапочка медична одноразова.
- Медична маска.
- Халат ізоляційний медичний одноразовий.
- Костюм біологічного захисту/комбінезон.
- Водонепроникні лабораторні костюми.
- Рукавички медичні стерильні або нестерильні.
- Рукавички нітрилові.
- Рукавички латексні неопудрені.
- Кольчужні (кевларові) рукавички.
- Повнолицьова маска/напівмаска.
- Захисний щиток.
- Захисні окуляри.
- Респіратор FFP2 або FFP3.
- Фартух медичний.
- Бахіли одноразові.
- Гумові чоботи.
- Прогумований водонепроникний медичний фартух.
- Медична марля.
- Захисна напівмаска.
- Фільтри для повнолицьових та напівмасок.
Слідкувати за цінами
Голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко називає цю постанову потрібною. Адже це вперше в Україні в урядовій постанові так чітко визначили перелік продукції. АПрописали не лише назву продуктів і ліків, а й цінову категорію товару, країну виробника та фасування. Експерт у такому підході бачить лише позитив.
По-перше, це дозволить робити якісний моніторинг. По-друге, вперше питна вода потрапила до соціально-значущих товарів. По-третє, якщо будуть підстави, то перелік продукції, яка підлягає регулюванню, зможуть розширити,
– додає Олексій Дорошенко.
На думку Олексія Дорошенка, це дієвий механізмом впливу на цінову ситуацію в країні та початок м’якого регулювання за європейським зразком.
Скільки бізнес може існувати при карантині / Інфографіка 24 каналу
Будь-яка держава намагається здешевити продукти харчування, бо це запорука суспільної злагоди і спокою в країні. В епоху карантину та надзвичайних ситуацій необхідність контролю за цінами стає ще більш актуальною,
– наголошує економіст Олег Пендзин.
Ба більше, на думку економіста, це є чи не основною функцією держави у питаннях ціноутворення. Тому встановлення державного регулювання – правильний крок. Окрім того, що в країні запроваджено карантин і українці не мають змоги їздити і шукати дешевші продукти та товари. Особливо це стосується людей літнього віку, прив’язаних до конкретного магазину, що знаходиться неподалік житла.
По суті ми створили монополії, але без будь-яких механізмів контролю за цінами. Тому введення державного регулювання наразі є надзвичайно актуальним, на мій погляд,
– додає Олег Пендзин.
Щодо механізм запровадження контролю. Те що запропонував уряд щодо декларування зміни цін без існування належного контролюючого органу без покарання за порушення, будь-яких санкцій за підняття ціни – жодним чином не вплине на цінову ситуацію.
Необхідно щоб був механізм контролю, не декларування, необхідно встановити граничну торговельну надбавку для торговельної мережі. Ця надбавка може не перевищувати 15-20%. Тобто це абсолютно нормальна величина, яка зробить продукти доступнішими для покупців, і дасть можливість трохи заробляти мережам, але не зловживати. На переконання Олега Пендзина, треба надати повноваження Держпродспоживслужбі поза мораторієм контролювати цю ситуацію і за необхідності накладати санкції. Лише таким чином можна втримати цінову стабільність в країні.
Як поводитися в черзі під час карантину / Інфографіка 24 каналу
Іноземний досвід
Варто сказати, що практично всі держави світу намагаються якимось чином здешевити продукти харчування для власного населення. Є різні методи. Американці взагалі безкоштовно роздають їжу певним категоріям населення. В них під цю програму підпадає 42 мільйони американців. Річний бюджет цієї програми 70 мільярдів доларів на рік.
Олег Пендзин розповідає, що європейці йдуть трошки іншим шляхом – через дотації для виробника і встановлення більш низького податку на додану вартість вони також знижують ціни на продукти для своїх громадян. В Європі податок на додану вартість на продукти від 5 до 7% на промислові товари 20%, а в Україні цей податок 20% на все.
Джерело: 24tv.ua
Автор:
