Міноборони запускає новий пілотний проект, який має вирішити проблему кадрового некомплекту на рівні офіцерів.
Збройні сили України продовжує лихоманити, але цю лихоманку намагаються подати за чергову реформу. Саме таке перше враження складається після ознайомлення з наказом Міністерства оборони №246 від 3 липня 2020 року “Про проведення пілотного проекту курсів лідерства офіцерського складу тактичного рівня”.
Цим указом постановляється з вересня 2020 року почати пілотний проект з підготовки офіцерів на курсах лідерства офіцерського складу на базі вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ).
Якщо коротко, то суть проекту полягає у тому, що будь-який громадянин України з вищою освітою не нижче бакалавра і відповідним здоров’ям може закінчити 12-місячні курси і зайняти офіцерську посаду в ЗСУ.
Хоча, якщо розібратись, то пілотним цей проект можна назвати хіба що в національних масштабах, тому що вперше таку опцію в порядку експерименту запровадили ще у 2018 році в Академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного, і передбачала вона підготовку командирів для артилерійських і механізованих підрозділів.
“Якщо експеримент буде вдалим, то ми плануємо розширювати спектр спеціальностей”, – пояснював у серпні 2018 року т.в.о. начальника Академії по моральному та психологічному забезпеченню Антон Миронович.
Судячи з усього, експеримент було визнано вдалим. Або може бути інша причина – кадровий голод у Збройних силах України.
Власне, про те, що українська армія останнім часом потерпає від кадрового некомплекту вже писалося достатньо, у тому числі й на Depo.ua.
Читайте також: Довоювалися: Як недокомплект і корупція знищують українську армію.
І про відчайдушні спроби військового керівництва держави цю проблему вирішити, також.
Читайте також: Скоротити не можна залишити: Яку нову “оптимізацію” ЗСУ придумали у Генштабі.
Насправді, статистика невтішна – до 10 % українських офіцерів подають заяви на звільнення. Але найгірше те, що в ЗСУ досі не відлагодили систему компенсації цих втрат за рахунок кадрового резерву. Причина до горя проста: бойові офіцери з досвідом активної фази війни 2014-2015 років втомилися від бюрократії, яку розвели в ЗСУ “паркетні генерали” після того, як війна перейшла у більш-менш спокійне русло.
Тому проблема Збройних сил України не стільки в тому, що звільняються офіцери, скільки в тому, що за всі роки війни керівництво держави не змогло знайти достатню мотивацію для тих, хто здобув бойовий досвід, для укладення контрактів із ЗСУ. Тобто, армія втрачає найкращу частину свого потенційного кадрового резерву. Але що роблять в Міноборони? Правильно – шукають, як заманити в армію так званих “піджаків” (офіцерів запасу без досвіду військової служби / випускників військової кафедри).
При цьому “піджаками” в Міноборони крутять, як циган сонцем, латаючи ними прогалини в системі. Наприклад, у 2017 році придумали призивати їх на військову службу у форматі сезонних призовів.
“Ми передбачаємо такий вид служби, як “військова служба за призовом осіб офіцерського складу”. Термін призову – 18 місяців. Це люди, які закінчили кафедру військової підготовки, але не проходили військової служби. Призов проводитиметься щоквартально, і перший набір буде в лютому”, – розповідав у січні 2017 року в ефірі радіо “Армія ФМ” тодішній заступник начальника Головного управління персоналом Генерального штабу Збройних сил України полковник Марк Андрусяк.
Очевидно, ця ініціатива себе не виправдала, тому що вже у 2018 році вдалися до згаданого вище експерименту “Здобути офіцерське звання за один рік” в Академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного, який виріс у згаданий на початку статті пілотний проект Міноборони.
Хоча, здавалося б – військові кафедри українських вишів щороку випускають близько 10 тисяч “піджаків”. На перший погляд, навіть попри ухилення від служби багатьох з них, можна було б знайти мотивованих людей і закрити потребу ЗСУ в офіцерах тактичного рівня. Але, як бачимо, ні. Тому й доводиться вигадувати все нові й нові велосипеди.
А з іншого боку, дана ініціатива може стати логічним доповненням реформи Збройних сил України. Адже вже за кілька років може дозволити сформувати колосальний кадровий резерв не лише з навчених на військових кафедрах “мажорів” та елітних ухилянтів (адже ні для кого не секрет, що на військову кафедру йдуть саме для того, щоб потім уникнути служби в армії і аж ніяк не навпаки), але й з офіцерів, які свідомо обрали цей шлях.
По суті, цей пілотний проект може стати своєрідним соціальним ліфтом для солдатів та сержантів ЗСУ, які здобувши певний військовий досвід у зоні ООС вирішили стати офіцерами і отримати можливість пов’язати свою долю з армією на більш серйозному рівні.
Головне, щоб цю світлу ідею не спаплюжили на етапі реалізації, як це часто буває в українських реаліях.
Джерело: Depo.Головна
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.
