Якими датами та подіями відзначиться Ніжин у грудні

Вийшов черговий випуск «Календаря знаменних і пам’ятних дат міста Ніжина на 2020 рік », який випускає Ніжинська центральна міська бібліотека ім. М.В. Гоголя. Календар-щорічник є своєрідною енциклопедією життя міста, в якій подано не тільки перелік подій та ювілеїв, а й розширену інформацію про найважливіші з них, в т. ч. мало досліджені.

1 – 40 років тому створено (1980) Ніжинську міську централізовану бібліотечну систему (ЦБС).

У складі ЦБС: Ніжинська міська центральна бібліотека ім. М.В. Гоголя, бібліотека-філіал №1 (для дорослих), бібліотека-філіал №2 (для дорослих), бібліотека-філіал №3 (для дітей), бібліотека-філіал №4 (для дітей).

Книжковий фонд ЦБС складає станом на 01.01.2019 року 265 287 примірників.

1 – 70 років тому народився Сергій Миколайович Рибак (1950), художник-абстракціоніст, графік, поет.

Живе і працює у Ніжині. Виконав ряд монументальних робіт у Ніжині та області. 10 картин подарував Ніжинському краєзнавчому музею ім. Івана Спаського.

Випускник Одеського художнього училища ім. М.Б. Грекова, Київського художнього інституту. Працював в Чернігівських художньо-виробничих майстернях (1979–1987). 12 робіт майстра були виставлені в м. Чикаго (США) на виставці українських художників, організованої галереєю «Інко-Арт» (1991).

Близько 200 робіт знаходяться у приватних зібраннях України, Росії, США, Швейцарії, Франції, Канади, Ізраїля, Польщі та ін.

2 – 55 років тому народився Олександр Олександрович Норов (1965–2015), педагог, поет, режисер, журналіст, бард.

Випускник НДПІ ім. М.В.Гоголя. Асистент кафедри педагогіки НДПІ

ім. М.Гоголя. Керівник дитячого театру «Кудєсник» при Ніжинському палаці піонерів.

Почесний громадянин Чернігова (2017, посмертно). Член НСЖУ. Старший викладач Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка (1992–2015). Ініціатор створення і керівник Дитячого театру-гімназії «Орфей» при Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театрі імені Т.Г.Шевченка. Засновник і художній керівник студентського театру «Ілюмінатор» («Народний аматорський колектив», 2010 р.). Щорічно в Чернігові проводиться Міжнародний фестиваль аматорського театрального мистецтва «Санич», присвячений його пам’яті.

Автор 15 наукових публікацій з проблематики юнацької театральної творчості.

3 (21 листопада за ст. ст.) – 195 років тому народився Микола Олексійович Лавровський (1825–1899), історик, філолог, педагог, сановник.

Перший директор НІФІ кн. Безбородька (1875–1882). Засновник наукового друкованого органу «Известия Нежинского историко-филологического института князя Безбородко». Вперше дослідив життя і творчість Миколи Гоголя ніжинського періоду. Бібліотеці НДУ ім. Миколи Гоголя присвоєно його ім’я (2010).

Член-кореспондент Імператорської Академії наук (1879). Дійсний член Імператорської АН (1890). Член Історичного товариства Нестора-літописця. Ректор Варшавського університету (1883–1890). Попечитель Дерптського (Тарту, Естонія) навчального округу (1890–1899). Почесний член Імператорського Харківського університету (1892). Голова історико-філологічної комісії Санкт-Петербурзького університету (1895). Почесний член Російського археологічного інституту в Константинополі (1896). Організатор Археологічного з’їзду (Рига, 1896).

Вибрані праці: О византийском элементе в языке договоров русских с греками. – СПб : тип. Акад. наук, 1853; Обозрение ветхозаветных апокрифов. – Харьков : Унив. тип., 1864; Замечания о первоначальной истории Харьковского университета. – Харьков, 1869; Гимназия высших наук кн. Безбородко в Нежине. (1820–1832). – К. : тип. М.П. Фрица, аренд. Керер, 1879; К биографии Н.В. Гоголя. – К., 1881.

4 – 80 років тому народився Леонід Лаврентійович Куделя (1940–1998), оперний співак (ліричний тенор), педагог.

Уродженець Ніжина.

Навчався у ніжинських середніх школах №3, №7.

Заслужений артист Білорусії. Соліст Академічного хору Білоруського телебачення та радіо (1966–1994). Викладав у Мінському інституті культури та у Державному театрі музичної комедії Білорусії. Виконавець оперних арій, італійських, українських, російських, білоруських пісень. Гастролював у Росії, Польщі, Німеччині, Австрії та інших країнах.

5 (23 листопада за ст. ст.) – 130 років тому народився Митрофан Васильович Левченко (1890–1955), історик-візантиніст, перекладач.

Випускник НІФІ кн. Безбородька (1915).

Професор (1938). Доктор історичних наук (1941). Засновник і завідуючий кафедрою візантиністики Ленінградського відділення Інституту історії АН СРСР (1944–1950).

Вивчав соціально-економічну історію Візантії перших століть її існування, особливу увагу приділяв дослідженню відносин Візантійської імперії з Київською Руссю.

Автор першого у СРСР підручника «История Византии : Краткий очерк» (Москва; Ленинград, 1940). Переклав працю Агафія Мірінейського «Про царювання Юстиніана» (1953).

Вибрані праці: Венеты и прасины в Византии V–VII вв. // Византийский временник. – 1947. – Т. 1. – С. 164–183; Очерки по истории русско-византийских отношений. – М. : Изд-во Акад. Наук СССР, 1956.

7 – 65 років тому народився Василь Іванович Бурнос (1955–2009), педагог, хормейстер.

Випускник Ніжинського культосвітнього училища (1974), НДПІ ім. М.В. Гоголя (1981) .

Заслужений вчитель України. Працював у культосвітніх закладах Борзни, Чернігова, Лебедина. Завідуючий відділом культури Носівського райвиконкому (1986–1989). Музичний керівник Народного художнього хору «Васильки»

Носівської районної гімназії (2000–2009). Хору «Васильки» присвоєно ім’я Василя Бурноса.

8 – 140 років тому народився Йоганнес Аавік (ест. Johannes Aavik) (псевд.

Й. Рандвере (J. Randvere) (1880–1973), естонський мовознавець, реформатор і стандартизатор сучасної естонської мови.

Випускник НІФІ кн. Безбородька (1905).

Ініціатор унікального експерименту з реконструкції та радикального оновлення естонської мови, яке зачепило навіть її граматичні основи. Разом із поетом і перекладачем Віллемом Рідала зумів впровадити в сучасну естонську мову понад 300 нових слів. Серед найпоширеніших граматичних винаходів – i-superlatiiv. Соратник Густава Суйте, засновника літературної організації «Молода Естонія». На острові Сааремаа в місті Курессааре створено музей Аавіка.

9 (27 листопада за ст. ст.) – 210 років тому народився Микола Якович Прокопович (1810–1857), поет, перекладач, педагог.

Випускник Ніжинської Гімназії вищих наук кн. Безбородька (1829). Однокурсник та близький друга Миколи Гоголя. Редактор першого 4-х-томного «Зібрання творів» М.В. Гоголя.

Численне листування М.Я. Прокоповича з Миколою Гоголем стало відомим завдяки публікаціям М.В. Гербеля в журналах «Современник» (1858. Т. 67, февраль) та «Русском слове» (1859, №1). У 1858 році М.В. Гербель також видав зібрання віршів поета.

10 – 120 років тому народилася Олена Олександрівна Левковцева (1900–1988), педагог.

Перша дівчина-студентка, яка вступила 1919 року в НІФІ кн. Безбородька (раніше вступ жінок до Ніжинського інституту був заборонений).

Уродженка с. Свидовець Бобровицького району. Вчитель Ніжинської середньої школи №4 (40–50-і рр.). Останні роки проживала по вулиці Нежатинській, 91.

16 – 15 років тому відкрито (2005) пам’ятник Ніжинському огірку.

Це перший пам’ятник овочу на території України.

Автор проекту – місцевий митець Леонід Воробйов.

Огірок зроблений з граніту унікального зеленого кольору, привезеного з Італії. Композиція символізує давній процес засолення огірків: у діжках, що їх ставили в прохолодний льох.

Розташований: вул. Шевченка, 160.

17 – 55 років тому народилася Лариса Миколаївна Мицик (1965), педагог.

Викладач НДУ імені Миколи Гоголя (з 1990 р.) Декан історико-юридичного факультету (2005–2015).

Кандидат історичних наук (1993). Доцент (1997). Стажувалася в Центрі вивчення демократії університету Квінз (Канада) (1999), в університеті штату Айова та Американській Федерації Викладачів (Вашингтон, США) (2001–2002), в університеті штату Небраска (Лінкольн, США) (2008). Сфера наукових інтересів – історія міжнародних відносин, педагогіка та адміністрування вищої школи. Має близько 70 наукових публікацій. Нагороджена медаллю «Петро Могила» (2005).

18 – 105 років тому народився Микола Андрійович Ісаєнко (1915–1996), військовик, суспільний діяч. Герой Радянського Союзу (1946).

Випускник Ніжинського технікуму механізації сільського господарства (1938).

Учасник Другої світової війни. Після війни – на партійній роботі. Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1 і 2 ступ., Трудового Червоного Прапора, медалями.

18 (6 грудня за ст.ст.) – 150 років тому народився Антон Лаврентійович Дроб’язко (1870–1941), правознавець.

Уродженець Ніжина.

Закінчив Ніжинську гімназію (1889).

Випускник Університету Св. Володимира у Києві (1894). Співробітник Комісії з вивчення звичаєвого права та Правничо-термінологічної комісії при Соціально-економічному відділу ВУАН (1919–1926). Редактор-упорядник «Російсько-українського словника правничої мови» (К., 1926). Завідувач кафедри Українського інституту лінгвістичної освіти у Києві (1930–1934). Літературний редактор, перекладач видавництва «Радянська школа» (1935–1941). Досліджував питання цивільного права та соціології. У липні 1941 року заарештований за звинуваченням у антирадянській агітації. Помер у Лук’янівській в’язниці Києва (за іншими даними – розстріляний без суду).

19 – 85 років тому народився Віталій Михайлович Пригоровський (псевд.

В. Білокрил, В. Остерський, П. Сокорина) (1935–2017), журналіст, краєзнавець, поет. Уродженець с. Сальне Ніжинського району.

Випускник НДПІ ім. М.В. Гоголя (1956). Редактор міськрайонної газети «Ніжинський вісник» (1985–2000).

Вчителював на Волинщині та Чернігівщині (1956–1969). Старший науковий працівник Сосницького літературно-меморіального музею О.П. Довженка (1969–1974). Член Національної спілки журналістів України (1980). Заслужений журналіст України (1996). Дослідник життя і творчості Олександра Довженка. Має ряд значних публікацій у вітчизняній і зарубіжній пресі.

19 – 70 років тому народився Олександр Степанович Самійленко (1950–1977), поет.

Уродженець Ніжина.

Випускник НДПІ ім. М.В. Гоголя (1973).

Працював у редакції обласної газети «Деснянська правда». Його вірші друкувалися у журналах, колективних збірках, альманахах «Чернігів», «На пагорбах століть», «Вітрила», «Заспів», «Обрані блискавицею…». Автор посмертної збірки «Земні імена». Трагічно загинув.

22 – 105 років тому народився Степан Андрійович Харченко (1915–1983), військовик. Герой Радянського Союзу (1942).

Працював на заводі «Ніжинсільмаш». Похований у Ніжині на Троїцькому кладовищі.

В роки Другої світової війни – командир 752-го дальньобомбардувального авіаційного полку 24-ї бомбардувальної авіаційної дивізії. Здійснив 78 успішних бойових вильотів, з них 36 – вночі. Закінчив Вищу офіцерську льотно-тактичну школу пілотів (1948). Полковник у відставці (з 1961 р.).

Нагороджений двома орденами Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступ., орденом Олександра Невського та Червоної Зірки.

25 (13 грудня за ст. ст.) – 280 років тому народився Опанас Филимонович Шафонський (1740–1811), лікар-епідеміолог, історик, економіст, статистик, етнограф.

Склав «Черниговского наместничества топографическое описание с кратким географическим и историческим описанием Малой России», яке було видане у Києві (1851), вже після смерті автора. Значне місце у книзі займає опис Ніжина.

Медичну освіту і дипломи доктора філософії, правознавства та медицини одержав у Галлі, Лейдені та Страсбурзі (1756–1763). З 1769 року – старший лікар Московського генерального шпиталю. Один із засновників російської епідеміології. Похований у Чернігові на цвинтарі Воскресенської церкви.

29 – 65 років тому народився Ігор Миколайович Рудик (1955–2009), педагог, журналіст.