Інтерв’ю з логопедом Мариною Корж: головне – знайти “чарівний ключик» до кожної дитини

14 листопада – Міжнародний день логопеда

Свято День логопеда – дефектолога відзначається в другій декаді листопада. На міжнародному рівні стало відзначатися в 2004 році. Заходи Дня спрямовані на поширення знань про проблеми мовленнєвих порушень, фахівцях і методах мовної корекції. Пише https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=400

Процес коригування мовлення у дитини – тривалий шлях, який вимагає величезного терпіння його батьків і близьких, дисципліни з боку самої дитини. Однак тільки цей важкий шлях може призвести до позитивних результатів і успішного навчання в школі. Пам’ятайте – за результатом завжди стоять конкретні люди – вчителі-логопеди.

Журналісти «Нежатин» підготували інтерв’ю з ніжинським логопедом.

Тож, знайомтеся: Корж Марина Геннадіївна. На данний час – логопед-дефектолог з 11-річним досвідом роботи по спеціальності, має приватну практику, керівник Громадської організації батьків дітей з аутизмом “Краплинки дощу”; засновник Благодійної організації “Всеукраїнський благодійний фонд “Дитина з майбутнім”. Закінчила НДУ ім. Миколи Гоголя, за спеціальністю – вчитель біології та хімії старших класів, закінчила НПУ імені М.П. Драгоманова за спеціальністю “Дефектологія”, кваліфікація логопеда шкільних і дошкільних закладів. Зараз навчається спеціалізації TEACCH-терапевта для дітей з аутизмом у Львівському національному університеті імені Івана Франка, та проходить навчання за кордоном в Академії Томатіс, м. Люксембург, провідній методиці стимуляції мозку в Європі: Метод Томатіс.

Доброго дня, Марино Геннадіївно! У вас досить незвична професія. Розкажіть, чому ви вирішили стати логопедом?

Доброго дня. Професія дійсно незвична, про-те дуже необхідна в наш час віртуальної реальності і гаджетів. Стати логопедом вирішила, тому що з дитинства мріяла допомагати людям, бути лікарем. Але життя не передбачуване, інколи обставини повертаються так, як написано долею. От і в мене так склалося, що я не потрапила на вступні іспити у медуніверситет, про-те вступила на біологічний, а потім на корекційний факультет і стала логопедом-дефектологом.

Що стає причиною проблем з вимовою у дитини?

Причин багато. Проте, щоб з’ясувати суть проблеми, давайте запитаємо у сучасних мам таке: чи стимулювали вам пологи? Як часто Ви розмовляєте зі своїми дітками? Скільки Ви проводите часу у соцмережах, а скільки розмовляючи зі своєю дитиною? Скільки часу ваша дитина проводить на свіжому повітрі у колі своїх одноліток? Скільки кожна з сучасних матусь знає потішок, скільки віршів вони вчать зі своїми дітками? Скільки часу наші діти проводять з батьками, з друзями, а скільки часу вони сидять у гаджетах?

Давши відповіді на всі ці запитання, ми з Вами зрозуміємо те, що фізіологічних та анатомічних проблем, котрі призводять до порушення вимови і затримки мовленнєвого розвитку значно меньше ніж тих, яких ми можемо уникнути просто приділяючи більше часу своїм дітям.

Чи всі порушення мовлення можна виправити?

Так, всі порушення мовлення, при бажанні дитини та наполегливій праці спеціаліста і батьків в тендемі, можна виправити. Якщо порушення мовлення не є наслідком анатомічних, неврологічних та психічних паталогій. В цьму випадку мовлення розвивається теж, проте необхідний комплексний підхід для вирішення проблеми мовлення: залучаються, в залежності від проблеми, чи хірурги, чи невропатологи, чи психіатри, а інколи і всі разом.

З чого ви починаєте роботу, коли приходить нова дитина?

Роботу я завжди починаю з обстеження дитини, виявлення проблем мовлення, роз’яснювальної бесіди з батьками. Батьків, в більшості випадків, під час обстеження цікавить одне питання: чому в їх дитини виникли певні вади мовлення? Зазвичай під-час консультації і обстеження ми з’ясовуємо це і багато інших питань. Проте, як на мене, головне, що отримують батьки під час консультації це те, що вони отримують відповідь на запитання що вони мають робити далі, аби допомогти своїй дитині, так званий “план дій” на майбутнє.

Чи потрібна присутність батьків на заняттях?

Цікаве питання. Більшість моїх колег чомусь не дозволяють батькам бути присутніми на занятті. Це пояснюється тим, що вони не хочуть, аби викрилися якісь їх професійні секрети. Звичайно, я поважаю їх думку. Але, як на мене, всі ці секрети вже давно розкриті в інтернеті у вільному доступі. Я, під-час своїх занять, ніколи не прошу батьків вийти, це може бути лише в тому випадку, якщо дитина або батьки самі висловлять таке бажання. Якщо чесно, мені навіть так зручніше, тому що менше пояснювати, як проконтролювати звук вдома.

Які риси характеру допомагають вам знайти підхід до кожного малюка?

Всі професіонали, які працюють з дітками знають, що головне в успішному навчанні дітей знайти ” чарівний ключик” до кожного індивідуально. Так званий індивідуальний підхід. А от наскільки швидко ми знайдемо цей “ключик” залежить перш за все від досвіду і бажання допомогти дитині. А що до рис характеру, то це, перш за все, терпіння.

Робота з дітками — це не лише позитивні враження, а й титанічна праця та величезна відповідальність. Звідки ви берете сили? Можливо, у вас є хобі, які надихають?

Так, звичайно, я займаюся з дітками, у яких важкі патології, в тому числі. І це справді потребує великих витрат енергіі, емоційного вигорання. Для подальшої плідної праці мені необхідно мати змогу кудись відволіктися, звідкісь черпати позитивну енергію та емоції. Такою віддушиною для мене є земля. Влітку я люблю босоніж ходити по теплому грунту, також підходить пісок на пляжі. А ще я люблю вирощувати рослини на землі. Я маю свій молодий сад з багатьма унікальними сортами і отримую величезне задоволення, коли розпускаються і квітнуть мої дерева навесні. Вмію прививати їх і доглядати за кожним сортом. Напевно вдається взнаки моя перша біологічна освіта.

Наприкінці нашої розмови, хочу додати ось що. Протягом багатьох років практики спостерігаю під час обстеження цікаву закономірність: часто батьки звикають до мовлення своїх діток і не помічають явних вад мовлення дітей, при цьому мовлення дитини може бути взагалі не зрозумілим для інших людей. Але ж мама розуміє і все, ніби то, гаразд. Або інший варіант, коли батьки приходять із проблемою виправлення лише звука (р), як вони вважають, але під час обстеження виявляється, що в дитини немає більш як 10 звуків, а батьки навіть цього не помічали.

Хочу застерегти батьків, що те що підходить для спілкування в домашніх умовах і з друзями на вулиці, зовсім не підходить для навчання у школі і може обернутися для дитини значним стресом з початком навчання. Також- це обов’язково буде мати зовсім не приємні наслідки:

-дисграфія, що призведе до помилок на письмі;

– дислексія, складнощі з читанням;

– психологічний стрес від можливих насмішок і цькування однокласників.

В результаті, від впливу всіх цих факторів, дитина безумовно почне відставати у навчанні. Хочеться запитати Вас, батьки, чи готові Ви наразити своїх діток на такі переживання? Будьте відповідальними батьками! Зверніться до спеціалістів, з‘ясуйте, чи є у вашої дитини проблеми з вимовою.

Центр розвитку особливих дітей “Краплинки дощу”