Про те, що поблизу села Лісові Сорочинці, що на Чернігівщині, ще кілька тижнів тому точилися бої нагадують понівечені будинки місцевих.
Хата Ліди Бартош залишилася без вікон. Зараз жінка мешкає у сусідів.
“Оце такий осколок залетів у хату. Сюди залетів у стіну і ось, можна сказати, вилетів. Не вилетів, а сюди аж вибив, з такою силою летів”, – каже жінка.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Ліда Бартош
Від гарячих осколків загорався одяг.
“Осколок гарячий, там куди впав,чи на плаття, чи на кофту і прогорали дірки. Боялися, всі в погребах сиділи, там же ще в центрі не так було, як тут”, – говорить Лідія Бартош.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Осколок
Наталія Кудаш розповідає – на початку березня колона росіян відступала від Лісових Сорочинців. Йшли центральною вулицею, люди нарахували більше 300 одиниць техніки. До хати Наталії стукали двічі:
“Вони зайшли, я дівчат собою закрила і прошу — тільки не стріляйте. Вони — ми вас не чіпатимемо, храни вас господь. А в мене і руки і ноги відібрало, стою як статуя. А тоді той, такий нагліший — самогонки немає? Кажу, немає. Люди питали в них – чого ви сюди прийшли? Ми вас прийшли визволять! Від кого вони визволять прийшли?”, – каже жінка.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Наталія Кудаш
У хаті росіяни наставляли автомат на 85-річну маму Наталії, Ольгу Мусіївну. Перед старенькою встала її онучка.
“Танюшка заступила , я злякалася, на старість отаке. Малою пережила війну, на тобі знов автомат на тебе наставили”, – розповіла Ольга Мусіївна.
ФОТО: Суспільне Чернігів
85-річна Ольга Мусіївна
Ці напівруїни – будинок 60-річної Світлани Горбонос. У ньому вона проживала разом з чоловіком Василем. Увечері 2 березня росіяни поцілили в їх хату із танку. Світлана отримала травму голови, її чоловік та сімдесятирічна сусідка, яка на той момент переховувалася в Горбоносів — загинули на місці від уламків. Лише на ранок Світлана прийшла до тями і приповзла до сусідів.ФОТО: Суспільне Чернігів
Будинок Світлани Горбонос
“Навіть в страшному сні не могла уявити, що таке з нами трапиться. Тут усе повивертало, це ж якої сили був той розрив, отой снаряд, як він вибухнув, що тут і дах підняло тоді на місце його поставило, все розворотило, стіна лопнула. Тільки пам’ятаю той вогняний шар і все. І за одну секунду все, повбивали людей і життя зламали”, – каже Світлана.
Попри пережите, жінка хоче повернутися до хати, в якій прожила 35 років та в якій виросли її діти та онуки:
“Не хочу я другої хати, я хочу жити саме тут. Мені тут все про нього буде нагадувати, мені тут і ближче до нього на могилку їздити. Казала онучка — бабуся, ми тобі нову хату купимо, гарну. Кажу, не хочу ,я хочу саме свою. Щоб внуки сюди приїздили. Я сильна, я витримаю”.
У Лісових Сорочинцях підраховують збитки, які зазнало село від росіян. Людям гарантують допомогу із ремонтом будинків, які пошкоджені внаслідок обстрілів. Староста Ірина Іваншина каже — село потроху оговтується від пережитого:
“Ну, ми вже все це пережили, ми позбирали сміття після них, засипали колії після всіх танків щоб і духу їхнього тут не було і забули про це. Я розумію, що війна ще не закінчилася, але надіюся, що вона закінчилася для нас”.
Детальніше у відео:
Джерело: Суспільне
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram