Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану» (№ 7275).
Ці зміни врегульовують особливості надання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану, а також сприяють розвитку підприємницької діяльності та створенню нових робочих місць.
За даними Пенсійного фонду, після початку повномасштабної російської агресії уже майже 6,5 мільйона осіб втратили робочі місця. При цьому чимало громадян, які були змушені виїхати в безпечніші регіони, не мають можливості підтвердити необхідні для отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю відомості.
Враховуючи це, закон передбачає, що на час дії воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення або скасування допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного. «Цю допомогу можна буде отримати без особистого відвідування центрів зайнятості, а українців, які опинилися на тимчасово окупованих територіях, не позбавлятимуть статусу безробітного та виплат навіть якщо вони не можуть дистанційно поспілкуватися з працівниками центрів зайнятості», – повідомила співавтор законопроекту, голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.
Щоправда, відповідно до закону отримувач допомоги повинен не рідше ніж раз на 30 календарних днів підтверджувати будь-якими засобами комунікації, в тому числі електронними, своє перебування у статусі безробітного.
Призначення допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеним особам, які не мають документів або щодо яких відсутні відомості про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), здійснюватиметься на підставі відомостей, які наявні в державному реєстрі фізичних осіб платників податків, єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування чи в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та інших джерелах.
«Люди, які виїжджають з мого рідного міста Маріуполь, їдуть без документів, без трудових книжок, без можливості звільнитися або закрити ФОП, тому що дуже довгий час не працювали реєстри. Вони йдуть ставати на облік по безробіттю для того, щоб отримати хоч якісь гроші, бо виїхали без нічого», – зазначив народний депутат Ярослав Железняк, зауваживши, що до ухвалення цього закону такі громадяни не могли стати на облік у Центрі зайнятості, бо діяла вимога, за якою вони мають бути звільнені з роботи, мати трудову книжку та пройти інші бюрократичні процедури.
Тепер же, відповідно до ухваленого закону, допомога по безробіттю призначатиметься з першого дня надання статусу безробітного. Щоправда, до отримання необхідних відомостей стосовно осіб, які не можуть надати необхідні документи, допомога по безробіттю призначатиметься у мінімальному розмірі (загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 180 календарних днів), однак тривалість виплати та її розмір переглядатиметься після надходження необхідної інформації. Закон також визначає, що максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 150 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року (станом на сьогодні – це не більш як 9 тисяч 860 гривень).
Ухвалений закон також розширює можливості надання центрами зайнятості допомоги по частковому безробіттю у разі втрати частини заробітної плати (доходу) у зв’язку із зупиненням чи скороченням виробництва. Передбачається, що допомога по частковому безробіттю надаватиметься територіальним центром зайнятості за зверненням роботодавця або фізичної особи-підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або ФОПу.
Водночас надання допомоги по частковому безробіттю не поширюватиметься на органи державної влади, органи місцевого самоврядування або заклади, установи, організації, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджету. Крім того, допомога по частковому безробіттю не надаватиметься у разі, якщо: зупинення чи скорочення виробництва має сезонний характер або виникло виключно з організаційно-виробничих причин; у роботодавця, фізичної особи-підприємця протягом шести місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва (виконання робіт, надання послуг), наявна заборгованість із виплати заробітної плати та/або зі сплати єдиного соціального внеску чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Уряду також дозволено запроваджувати додаткові види державної підтримки внутрішньо переміщених осіб, безробітних і роботодавців, зокрема, компенсувати роботодавцю, який працевлаштовує безробітних внутрішньо переміщених осіб, витрати на оплату праці таким працівникам.
«Цей закон розв’язує проблеми, з якими стикаються тимчасово переселені особи в державі, тож він справді слугуватиме підтримці людей», – переконаний перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram