Ніжинський добровольчий батальйон і його майбутнє

Сьогодні ми усі робимо все можливе, аби не просто відстояти, а перемогти і побудувати нову державу! Зараз Ніжин майже мирний… Оживає, потроху оновлюється. А тоді…

З 24 лютого патріоти України тисячами вступали до ЗСУ, йшли у професійну армію. Ми поважаємо їх, допомагаємо, створюємо надійний тил! Захисник сьогодні, як ніколи звучить гордо! Та чи тільки професійних військових можна вважати захисниками?! А як же ті, хто з тих чи інших причин не пішли у професійну армію, а з перших днів стали на охорону своїх громад, добровільно і безкорисно!? Добровольча самооборона Ніжина, яскравий приклад! Їх внесок в те, що Ніжин вистояв досить вагомий.

Але довгий час, як це не прикро добровольчий батальйон Ніжина не мав офіційного статусу. Його особовий склад у правовому відношенні був повністю незахищений. Міською владою та керівництвом загону вживались різні заходи і проводились різні роботи, щоб вирішити це питання. В червні до вирішення проблеми долучився радник міського голови та депутат міської ради Сергій Охонько, який надіслав депутатське звернення до керівництва ТерОборони України.

Аналізуючи ситуацію саме нашого міста. Наша редакція вирішила поспілкуватись із Сергієм Миколайовичем, який був і є одним із команди тих, хто займається проблемами Ніжинського добровольчого батальйону і роблять усе можливе для пришвидшення їх вирішення.

– Сергій Миколайович, нами було помічено один із Ваших постів у соціальній мережі, в якому ви звертались до Територіальної оборони України, Ніжинської районної військової адміністрації та інших відповідних структур від яких залежала офіційна реєстрація Добровольчого загону Ніжинської територіальної громади? Прокоментуйте ситуацію. Ми також знаємо, що Ви надсилали велику кількість депутатських звернень з приводу саме цього питання.

– Саме так. Війна по всьому вдарила і змінила нас усіх. Я радий і гордий за тих українців, які добровільно вступили до лав ЗСУ та ТРО. І я не менше горжуся і поважаю, тих, хто вступав у добровольчі загони, подібні до того, який було створено у нашій Ніжинській громаді. Це люди, які з об’єктивних причин не пішли в професійну армію, але на добровільних та безоплатних засадах з перших днів війни ці люди сформувалися в самооборону своїх громад, потім інтегрувалися в загони руху опору. Це сотні тисяч, а можливо і мільйони людей по всій Україні, які повинні бути потужною допомогою військовим частинам ЗСУ в обороні своїх громад. Як на мене, завдання влади: не охолодити бажання патріотів, не перетворювати їх на примітивних сторожів чи охоронців, а навпаки – максимально організувати, структурувати та ефективно задіяти патріотично налаштованих людей на фактичній підготовці захисту місцевих територій; професійно проводити тактичне навчання зі стрільбою на місцевості в постійній комунікації з ЗСУ; відпрацьовувати плани оборони відповідних локацій. І в той же час, піднімати моральних дух, підтримувати і підтверджувати те, що їх безкорисна допомога потрібна державі і людям! Якщо говорити про Ніжин то тут за перші п’ять днів ми самостійно організували загони самооборони. Це біля 300 чоловік! Структурували їх, закріпили за об’єктами критичної інфраструктури та спланували патрулювання по районам міста. Цим ми допомагали поліції контролювати ситуацію. На другий день війни рашисти були під Ніжином і жоден з самооборони не склав зброю, а навіть почали допомагати військовим. Завдяки героїчним діям наших ЗСУ ворог відступив і самооборона вже на третій день війни самостійно почала проводити навчання з володіння зброєю та елементарним тактичним навичками ведення бою. На початку березня Ніжинська міська влада створила офіційний Добровольчий загін Ніжинської територіальної громади, куди і увійшла самооборона. За два місяці війни кількість Добровольчого загону збільшилася майже до двох тисяч людей і тільки відсутність зброї та відсутність завантаження людей конкретною справою чи навчанням призупиняло кількісний ріст загону! За час війни ми повинні були вже підготувати більш ніж 2 тис людей, які готові безоплатно захищати рідний край і бути в допомогу для наших ЗСУ. На жаль, таких навчань не було дозволено, а самостійно загін не мав права тренуватися. Через відсутність юридичного статусу загону велика кількість людей повернула зброю, адже згідно постанови Ніжинської адміністрації – немає права нею володіти. Люди, які допомагали місту більш ніж два місяці не можуть отримати навіть офіційну довідку на свої місця роботи та і взагалі документ, що були задіяні в охороні правопорядку у місті! Я розумів наскільки важливо своєчасно надати офіційний статус Добровольчому загону і почати шлях щодо військового навчання його учасників. Надсилав звернення до різних служб та структур, в яких пояснював важливість питання. Те, що ворога зараз немає на Чернігівщині, не означає, що можна розслабитися! Навпаки, потрібно використати цей час для створення відповідних загонів руху опору, які при фаховій підготовці стануть надійною допомогою для наших Збройних Сил України, які професійно знищують рашизм на території нашої держави»

– Як довго ви чекали відповідь? Чи є зрушення? А можливо питання вдалось уже вирішили?

– Не так давно отримав відповідь на своє звернення. Наразі, стало зрозуміло, що, нарешті, ситуація, начебто, зрушила з місця. Зараз Чернігівською обласною військовою адміністрацією проведеться детальний аналіз нашого Добровольчого формування. А саме, проаналізують його склад, кількість осіб що до нього входять. Буде проаналізовано можливості, матеріально технічне забезпечення, облаштування місць зберігання зброї. Після цього буде призначено командира добровольчого формування. Люди, що входитимуть до нього матимуть офіційний статус і зможуть отримувати фінансування з міського та інших бюджетів. Також це дозволить проводити більше тренувань, добровольці набуватимуть нових військових навичок! А ніжинці будуть більш упевненими за безпеку нашого міста. Навчений воїн, який має надійний тил більш упевнений у своїх можливостях і перемозі. Це загальноприйнятий факт.

– Що б хотіли додати? Може хочете комусь подякувати, або відмітити з нашого добровольчого формування?

– Від себе особисто хотів би подякувати всім, хто з перших днів свідомо і по совісті прийшов на захист рідного міста, хто охороняв блок-пости та об’єкти критичної інфраструктури, хто рив окопи і розвантажував машини, хто допомагав у вирішенні всіх питань, які виникали в ці тяжкі часи. Ніжинці! Ви неймовірні! Ви довели, що згуртовані і сильні. Я пишаюсь тим, що я один із вас! З таким напором і такою вірою як у нас, ми обов’язково переможемо ворога і збудуємо нову Україну! Україну майбутнього, сильну, прогресивну і незламну. Країну, якою пишатимуться наші діти!